Гео шкурупій український поет футурист та жертва терору
Король футуропрерій
Ґео Шкурупій - український поет та прозаїк футуристичної течії, жертва сталінського терору.
Почав друкуватися ще в юні роки, навчаючись у гімназії він потрапив до редакції газети “Більшовик”. Завдяки цьому й познайомився з Валер’яном Поліщуком та пристав до літературної групи “Ґроно”.
Через два роки видає свою збірку “Психетози. Вітрина третя”, ще через рік “Барабан. Вітрина друга”. У 1925 році виходить збірка “Жарини слів”, що за своїм стилем ближче до неоромантизму.
Водночас виходять його прозові твори. У тому ж 1925 році виходить його збірка оповідань “Пригоди машиніста Хорна”, в 1930 році “Монгольські оповідання”. Також, працював редактором на одеських та київських кіностудіях, написав сценарії для фільмів “Спартак” та “Синій пакет”.
У 1934 році заарештований за звинуваченням у приналежності до ОУН. 24 квітня 1935 року його засуджують до 10 років таборів та відправляють на Соловки. В 1937 році особлива трійка нквс засуджує його до розстрілу.
