​​Ми давно і регулярно пишемо про неефективність та «дороговизну» утримання для українських платників податків академії наук. Що з цим робити? Ми вивчили досвід балтійських країн, який варто застосувати в Україні.

До 1989 року Балтійські академії наук були типовими ієрархічно структурованими установами радянського типу, які президію, що керувала всією системою, науково-дослідні інститути, проектні організації, експериментальні підрозділи і ряд допоміжних структур, таких як підрозділи постачання, відділи комунальних служб і навіть будівельні організації.

Реформа Балтійських академій наук призвела до втрати однієї з їх головних функцій – розподілу фінансування НДР – академічні установи знайшли своє місце в науковій спільноті. Вони зберегли значний вплив на науковий розвиток своїх країн, а їхні вчені мають статус найбільш кваліфікованих національних експертів у своїх галузях науки, сформувавши балтійську наукову еліту.
Мета полягала в тому, щоб позбавити державних адміністраторів і академії наук монополії на розподіл фінансових ресурсів, а також запровадити нові принципи фінансування науково-дослідницької роботи, подібні до західних. В основному, це означало поєднання фінансування з оцінкою проекту та попередніми досягненнями заявника, тобто системою фінансування на основі наукових переваг.

Якою була суть змін в науці країн Балтії та яких результатів вдалося досягнути