​​Уряд планує зекономити 2-3 млрд грн на переписі населення, відмовившись від традиційного способу його проведення. В той же час платники податків вже заплатили 3.55 млрд грн лише за те, що Міністерство фінансів України вирішило кілька зайвих місяців посидіти на позичених грошах.

В цьому році держава активно позичала кошти, використовуючи механізм ОВДП. У липні уряд позичив під 16.67% річних 45.6 млрд грн та 1.0 млрд дол під 6.69% річних. Позичена валюта майже повністю була витрачена на погашення внутрішніх валютних держоблігацій (приблизно 0.7 млрд дол у липні), а от запозичені гривні осіли на казначейському рахунку (майже 49 млрд грн на кінець липня 2019 року).

З тих пір вже п’ять місяців залишки на єдиному казначейському рахунку не знижувались нижче позначки в 50 млрд грн, а в деякі місяці перевищували 60 млрд грн. За кожен місяць такого простою урядової «фінансової подушки» платники податків сплачували щонайменше 600 млн грн.

А 5 місяців утримання «товстих» залишків на єдиному казначейському рахунку (ЄКР) коштували платникам податків 3.55 млрд грн (для розрахунку використана середньозважена місячна ставка ОВДП в гривні). Незважаючи на надлишок коштів на рахунках, уряд і далі активно продовжував позичати кошти – за серпень-листопад Мінфін розмістив гривневих ОВДП на суму 46.4 млрд грн.

Можливо така гіпер-перестраховка з ліквідністю на ЄКР була б доцільною, якби українському уряду ніхто не хотів позичати гроші. Проте, судячи з активного попиту на українські ОВДП з боку приватного сектору, у тому числі й іноземців, то проблеми розмістити додаткові «бонди» зовсім не було. Банкіри, звичайно, подякували за таку щедроту. Додаткові кілька мільярдів ніколи не завадять.

Проте за яку таку послугу заплатив платник податків більше 3 млрд грн – для нас це загадка. Можливо питань було б менше, якби Мінфін оприлюднював щоденну інформацію про динаміку залишку на ЄКР, адже протягом місяця доходи в бюджет поступають нерівномірно, власне як і витрачаються вони також нерівномірно.