​​Своєю чергою економіст CASE Україна Наталя Лещенко проаналізувала видаткову частину проєкту бюджету. За її словами, видаткова частина державного бюджету зросте на 5% - до 1.33 трлн грн, а видатки зведеного бюджету – на 4%, до 1.7 трлн грн.

«Ріст видатків замість їх скорочення – це не дивно, зважаючи на досить повільні темпи реформ, виконання нетипових для ринкової економіки зобов‘язань, та вибіркову підтримку окремих груп населення на тлі відсутності стратегічного бачення. Одна з найбільших новацій видаткової частини бюджету– підвищення доходів працівників бюджетної сфери через зростання зарплати. Пропорційне зростання і для першого розряду єдиної тарифної сітки (ЄТС), через неї розраховується оплата праці бюджетників. Випереджальними темпами планується збільшити видатки на соціальну сферу: освіту, медицину, культуру і спорт», - зазначила експерт.

За словами Наталі Лещенко, деякі видатки скоротилися, але це оманливе скорочення.

«Так, наприклад наступного року зі зведеного бюджету передбачається витратити 99 млрд грн на дорожнє господарство, в той час як цього року ця цифра становила 135 млрд грн. Але якщо цьогоріч держгарантії на будівництво доріг становлять близько 19 млрд грн, наступного - 71 млрд грн. Це ті ж видатки, але не враховані у бюджеті. Тобто, частина видатків не врахована. Так, з великою долею вірогідності уряду доведеться виплачувати зобов’язання за гарантіями, наданими державним підприємствам (переважно підприємствам сектору ОПК) і оціненим самим урядом в 5 млрд грн», - каже Лещенко.

Крім того, частина видатків, на її думку, запланована в недостатньому обсязі. Насамперед це стосується оплати праці в бюджетній сфері через підвищення мінімальної зарплати та І розряду ЄТС.

«Є підозра, що уряд не буде повністю відновлювати єдину тарифну сітку, і зарплата лікаря буде мало відрізнятися від зарплати медсестри», - вважає експертка.
У фахівців є побоювання, що запланованих ресурсів не вистачить і на виконання збільшених зобов‘язань Пенсійного фонду.

«Наступного року уряд підвищує пенсійні зобов’язання: передбачається індексація пенсій та підвищення мінімальних пенсійних виплат. Але стан Пенсійного Фонду викликає занепокоєння. Окрім того, що бюджетом-2020 передбачений трансферт Пенсійному фонду в 202 млрд грн., за 8 місяців 2020 року він ще збільшив борги перед Держказначейством на 16 млрд грн. Зважаючи на помірний ріст доходів бюджету ПФ на 2021 рік, можна очікувати, що і наступного він року продовжуватиме накопичувати борги», - вважає пані Лещенко.

За словами виконавчого директора CASE Україна Дмитра Боярчука, є підозри, що роздуті інфляційні очікування бюджету пов’язані з тим, що уряд здійснить емісію гривні, щоб покрити дефіцит бюджету.

Адже, на думку Василя Поворозника, оптимістичні показники документу можуть викликати питання у МВФ, і це стане причиною дебатів з міжнародними донорами, що призведе до перегляду проєкту бюджету.

Експерти зазначили, що нинішні показники не можна сприймати як остаточні. Існує ризик збільшення видаткової частини, у тому числі, за рахунок включення «забаганок» окремих депутатів та політичних сил напередодні місцевих виборів, необхідності пошуку ресурсів, яких не вистачає на виконання анонсованих урядом зобов‘язань.

Вебінар організований в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд "Відродження" у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Думки та позиції озвучені під час вебінару є позицією учасників та не обов’язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду «Відродження» та Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE).