​​Зміна облікової ставки майже не впливає на інфляційну динаміку, бо інфляція у нас немонетарна. Про це пишуть у підсумках дискусії членів Комітету з монетарної політики Національного банку. І ключова ідея – давайте тихо посидимо на Інститутській, а інфляція сама заспокоїться. Все-рівно, де ми (НБУ), а де інфляція.

Тут немає нічого нового. НБУ не впливає ні на погоду, ні на урожай (це 45% індексу цін). НБУ немає ніякого впливу на ціни на нафту (11.2% ІСЦ). НБУ не впливає ні на ціни на алкоголь/сигарети (8.1% індексу), ні на комунальні тарифи (5.4% вндексу). Ну так десь ¾ споживчої інфляції немає ніякого відношення до дій та рішень НБУ, який проголосив інфляційне таргетування.

Але ніхто не казав, що буде легко запровадити те саме таргетування інфляції. Легко казати що інфляція уповільнюється завдяки діям НБУ, коли ті самі немонетарні ¾ дійсно уповільнюються. Але так хочеться відсторонитись (дійсно до чого тут монетарна влада?), коли динаміка змінюється і ціни повзуть вверх.

Здавалось, що ж в цьому поганого? Члени монетарного комітету за зниження відсоткових ставок, адже економіці так потрібні дешеві ресурси.

Не маємо нічого проти здешевлення кредитів для економіки. Але… основна робота центробанку будь-якої країни - це формувати очікування та «відповідати за базар» (excuse my French). А тут виходить без «оголошення війни» Центробанк країни тишком нишком відмовився від інфляційного таргетування і перейшов до таргетування ставок кредитування.

Ну, давайте вже називати речі своїми іменами.
В часи глобального кількісного пом’якшення будь-які експерименти цікаві. Але хочу звернути увагу - все-таки є та ¼ споживчої інфляції, яка таки дійсно залежить від того, що там собі мудрує Центробанк. А подорож у країну негативних відсоткових ставок – це окрема захоплива історія.

Які ваші думки з цього приводу?
😞 - нічого хорошого
👌 - могло б бути гірше