​​У продовження обговорення рейтингу економічної свободи від The Heritage Foundation. Є ще один індекс економічної свободи від канадського Інституту Фрейзера. У 2018 році ми та Bendukidze Free Market Center на основі його методології робили аудит економічної свободи в Україні. Метою дослідження було виявити критичні обмеження, що заважають Україні швидко зростати та роблять її найневільнішою економікою в Європі.

Економічний розмір держави зріс приблизно з 30% ВВП на початку 2000-х до 41% в 2016 році та продовжує збільшуватися. Водночас ефективність держави у виконанні своїх обов’язків стосовно громадян, особливо бізнесу, залишається вкрай низькою. Треба інституційно зменшити розмір держави – обмежити державні видатки і здійснити приватизацію державних підприємств.

Регулювання ринку праці в Україні обтяжливіше для роботодавців, аніж у середньому в розвинених або посткомуністичних країнах. Вимоги ще радянського Кодексу законів про працю захищають – і те, здебільшого, лише формально – тільки того, у кого вже є легальна робота. Зворотний бік такого «захисту» – це брак добре оплачуваних робочих місць, адже якщо працівника, наприклад, важко звільнити, то роботодавець має добре подумати, перш ніж його найняти. Такий стан справ стримує іноземних інвесторів.

Значна кількість тих, хто постачає товари та послуги, змушені платити данину силовикам. В останні роки найбільші проблеми пов’язані з так званими «економічними» департаментами Служби безпеки України. Треба ліквідувати департамент економічної безпеки, передати функції управління боротьби з корупцією НАБУ та Національній поліції, скоротити чисельність співробітників СБУ з нинішніх 30 тис. осіб до 5–6 тис.

Низький рівень монетарної свободи призводить до високих ставок на кредити, що обмежує доступ українців до ресурсів для відкриття і розвитку підприємницької діяльності. Монетарна несвобода зумовлена слабким захистом прав власності, недовірою до надійності національної валюти, незрілістю політичних інститутів, що породжують фіскальну безвідповідальність.

Іноземні інвестори йдуть у ті країни, де їхні інвестиції будуть примножені, а ризик бути втраченими – невагомий. В Україні мало заробити гроші – треба заробіток ще захистити. Інвестор, за рівних умов заробити в Україні чи іншій країні, зробить вибір не на нашу користь. І поки ми не доведемо світові, що ми є вільною країною для бізнесу, інвестиції проходитимуть повз нас.

Що думаєте про наш аудит та висновки?
💪 - молодці, гарна робота, почитаю
😡 - якусь дурню написали, грантожери кончені
👮 - треба, щоб влада допомагала і підтримувала бізнес, а не ваша свобода