❓ 💸 Чи Національний банк кредитує Уряд? Частина №2 "Рассмотрім прімєри та перейдемо до цифр".

На початок минулого року банки не мали заборгованості перед НБУ – за винятком ПриватБанк (залишок за старим стабілізаційним кредитом, який банк протягом року успішно погасив) та Місто Банка, та там порівняно невелика була сума, понад 100 мільйонів. Навесні минулого року Нацбанк запропонував новий інструмент – довгострокове рефінансування банків. Я особисто до того заходу поставився й досі ставлюся дуже негативно, та то тема для окремої розмови. Та й неважливо, важливо те, що банки почали ним масово користатися.

Всього таких «довгих рефів» протягом року було видано приблизно на 48 мільярдів гривень, майже 40 з них – у серпні-грудні. Також банки почали масово брати в НБУ ще й «короткі» рефи на три місяці, як правило, коли підходив термін погашення, такі рефи ролловерилися (замінялися на такі ж нові тримісячні кредити). Всього шляхом рефінансування Нацбанк минулого року надрукував приблизно 60 млрд грошей.

До чого тут Уряд? Стривайте, до того йде. Наприкінці 2020-го, якщо не забули, ситуація з бюджетом була такою собі, критичною була, скажімо прямо. Уряд зміг її вирішити за рахунок того, що за кордоном були дешеві гроші, і нам дали незважаючи на зрив перемовин з МВФ. Та того теж не вистачило б, якщо б Уряд не позичав всередині країни - ОВДП.
Основними покупцями яких були, звичайно, банки. Нєрєзи, тобто, іноземні покупці, про винятковий інтерес яких нам казали інвестбанки, теж мали місце бути, та основний приріст ОВДП забезпечили банки, 72% від приросту обсягу ОВДП за жовтень-листопад 2020 (спеціально взяв цей період, бо самі тоді почалися труднощі з бюджетом).

Отже. На які кошти банки купили майже 80 мільярдів нових гривневих ОВДП та майже 8 мільярдів (в гривневому еквіваленті) валютних? Звідки в банків взялися ті гроші в останні три місяці 2020-го, простіше кажучи. Насправді два основних джерела: 80 мільярдів припливу коштів клієнтів та 42 мільярди, взяті в НБУ (чимала сума насправді, навіть під час загострення криз стільки банки давно не позичали).
Але. З тих 80 мільярдів 70 – це поточні рахунки, тобто кошти, які клієнт має право забрати будь-коли. Всі ті кошти в ОВДП не інвестуєш, навіть в тримісячні, не кажучи вже про довгі та річні. Короткі депсерти, овернайти, якісь інші короткі інструменти – так, ОВДП – лише частково.

Власне, то видно зі статистики, куди пішли ті залучені мільярди. ОВДП (більше половини всього приросту гривневих активів банків), депсертифікати, нові гривневі та реструктуровані валютні кредити. Та переважно, ОВДП. Та й сенсу вкладати залучені в НБУ кошти у депсерти того ж НБУ особливого сенсу немає: ставка одна й та сама, облікова ставка НБУ плюс-мінус піввідсотка, а транзакційні витрати є. І, навпаки, брати в НБУ рефінансування під 6-7% та купувати ОВДП під 10-11% makes much more sense.

Можна зайти з іншого боку, та подивитися, скільки гривневих ОВДП купили банки, які отримали кредити рефінансування від НБУ. Ті банки, які брали реф, всього на 43 мільярди, вони ж за цей же час купили ОВДП на 43.9 мільярдів. Ще на 24 ярди ОВДП взяли (тобто прокредитували Уряд) державні Приват та Укргаз, вони не брали кредитів у НБУ, та й так мали гарну ліквідність. І решта 11 мільярдів кредитування Уряду припала на банки, що не брали рефінансування в НБУ, це переважно іноземні банки – Сіті, ОТП, Сбєр, або брали раніше – Авангард, Рада, Трідцатьчєтвьорка та інші.
Ну тобто, хто реф брав, той і ОВДП купив. Переважно так. Звичайно, не все так просто, і в кожного банку окрема історія, внутрішні правила й тактика поведінки, не хочу перевантажувати графіки статистикою за кожним окремим банком, їх ще багато.