​​Що таке «ризики» мовою Нацбанку.
«Якщо стрибнути з літака без парашута, є ризик розбитися».

НБУ в своїх звітах часто каже про ризики. М’яка фіскальна політика має ризики, жорстка монетарна політика підвищує такі ось ризики, невиконання регуляцій спричинює ризики, затягування з приватизацією держбанків значно посилює ризик і так далі.

Ризики-шмизики, що ви ото про ризики, це ж тільки ризики, а не реальність. Може, справдяться, може ні, чого ту паніку розводити, they said.

Ну ризик то й ризик. Це ж не реальність, це лише очікування, ще невідомо, як воно там піде, як то любили казати схематозні банкіри, коли їм казали про очікувані збитки під їхні «кредити сумнівної якості» та ризики нестачі капіталу. Що характерно, ті ж банкіри прекрасно розуміли все про ризики, коли їм натякали, що є ризик штрафів, чи ризик віднесення банку до проблемних, або ризик неплатоспроможності.

Що розуміли? Що «ризики» мовою НБУ це не якась ймовірність, не ото класичне «чи зустріну динозавра на вулиці, чи не зустріну, 50/50». «Ризики» це за фактом констатація того факту. Це те, що неодмінно, гарантовано, стовідсотково реалізується, якщо продовжувати щось робити. Або якщо чогось не робити. Якщо людині відрубати голову, є ризик, шо вона помре. Якщо з’їсти ложку ціаністого калію, є ризик, що стане зле. Якщо погодувати та погладити котика, є ризик, що воно мурчатиме і так далі.
Тобто коли НБУ каже, наприклад «м’яка фіскальна політика за нинішніх умов створює ризики для виконання державного бюджету» це означає приблизно таке «якщо Уряд не припинить роздавати гроші направо й наліво, особливо тоді, коли їх немає, то ми стовідсотково, гарантовано НЕ виконаємо бюджет».

Коли НБУ каже «збереження поточних практик роботи держбанків збільшує ризик нестачі капіталу й посилює ризики докапіталізації з Держбюджету» це означає «якщо далі нічого не робити ані з ризик-менеджментом ані з приватизацією держбанків, то вони надалі кожного року гарантовано проїдатимуть купу грошей з бюджету».
Коли НБУ каже «щось там створює системний ризик», це означає «Астанавітєсь й припиняйте робите це ваше щось там, бо опинимося знову в 2014-15 роках, ви певні, шо саме цього хочете?». І так далі.

Чому Нацбанк каже про ризики, а не скаже прямо й в лоба, щоб всі зрозуміли. Є багато пояснень, які зводяться до однієї простої фрази. «Здєсь так прийнято». Історично так склалося, що центральні банки говорять непрямо і в основному в слабкій модальності. Just wording. Ризики від того вордінгу не залежать та не зникають.

Євген Дубогриз, один із найкрутіших українських спеціалістів в банківській сфері та наш експерт ;)