​​Предметний пост від підприємця Сергія Міхно про те, чому українські товари дорожчі за польські і як наш бізнес потерпає від податкової

Зробив роботу для одного клієнта. А там - відстрочка платежу на 60 днів.
І клієнт вимагає, що спочатку треба видати Акт виконаних робіт. зареєструвати всі по податках. в тому числі і ПДВ (депонування), чекати 60 днів і потім сподіватися отримати гроші.

Робота на мільйон гривень.

ПДВ-200 тисяч.

Алгоритм дій - спочатку зроби всю роботу, потім знайди ще 200 тисяч гривень, зареєструй ПДВ в системі і віддай папір на отримання грошей по виконану роботу.

Де брати 200 тисяч на реєстрацію?

Звичайно в банках, під відсотки, якщо немає своїх, зайвих ... Вийде, що через 2 місяці вже банку потрібно віддати 45 тисяч гривень. А ще був кредит на то. щоб зробити саму роботу. теж відсотками 60 тисяч накопичилося. Природно ці 45 + 60 тисяч заздалегідь записуються в вартість продукції, що продається.

Так працює українська податкова система. Я це все розповідаю тому, що бачу якісь обурення з приводу високих цін на продукти харчування в магазинах.
Мовляв чому в Польщі вони дешевше, ніж в Україні.

Так ось, причин багато, в тому числі і наша податкова система. В Україні прийнято рітейлерам брати товар на реалізацію, а оплату за товар за договорами перераховують через місяць-два після того, як товар проданий. Так звана післяоплата.
У Польщі або США до речі такого немає.

І ось виробник товару, через нашу української податкової системи змушений теж брати кредит, щоб погасити податкові зобов'язання по депонуванню ПДВ на свою продукцію, поки не отримав свої гроші з рітейлера.

І вартість цього кредиту теж закладена у вартість самої продукції. Тому товар і дорожче.

Є ще й пункти 2 пояснення і три і чотири - чому наш український виробник змушений торгувати дорожче, ніж іноземний.

І половина всьому виною - наша податкова система. Вже не знаю, в яких ще країнах світу існує депонування ПДВ. Але для України - це явне зло для всіх. А ще наші країни відрізняються термінами оплати рітейлерів виробникам продається там продукції.
І всі ці відтягнуті терміни післяплати - це кредити, взяті під відсотки у банків. Під відсотки, які вже сидять у вартості продукції, що продається. Інакше - не вижити.

Упевнений, що пан Гетманцев знає і розуміє проблему. А ось чому не вирішує її.