Про "надприбутки", "бариг" та справедливість
За мотивами про картельну змову АЗС Є в мене одна дуже показова особиста історія про "бариг, які наварюються на свєрхпрібилі" та справедливість.
Декілька років тому я активно займався фалеристикою та виробляв власні значки найтитулованішого клубу України. Бейджкрафтінг був складовою хобі, а не інструментом для заробітку. Але керувався капіталістичною логікою: навіть хобі повинно приносити гроші, щоб їх реінвестувати і підвищувати якість і масштаби хобі.
За допомогою колег по хобі я знайшов одного майстра-виробника значків. В мене було нестандартне замовлення: а) значки були великого розміру; б) товщина металу на 50% товща зазвичай; в) покриття емаллю; г) кріплення "по одскульному" (тобто довоєнні часи) - гвинт на шайбі; д) і вишенька - гравіювання автора значка (тобто моє).
Мені собівартість цього виробництва коштувала 80 грн за знак (партія - 50 шт). Частину я залишав собі, частина шла на обмін з іншими фалеристами знаків ДК, а більшість я продавав. На першу партію я виставив ціну у 130 грн. До речі, націнка у 60% це доволі по-божеська, в інших вона складала 100-150%.
Якось цей майстер побачив мій знак на просторах інтернету із вказаним цінником та його охопила пролетарська лють (прямо так, як сьогодні бомбить від "надприбутків" АЗС). Він сказав: "що це за херня! я виробляю знаки, а цей ставить своє клеймо і ще наварює купу грошей на мені!".
Трудящій-пролетар виставив мені вимогу: або він ставить своє клеймо замість мого (звісно, що вартість клеймування за мій рахунок і входить в ту саму собівартість) або я віддаю йому 50% від прибутку (тобто 25 грн зі знака).
Його не цікавило те, що я: у вільний час сидів годинами на ebay, форумах, гортав онлайн-каталоги для пошуку ідей та натхнення дизайнів знаків; платив (крім першого) дизайнерам за дизайн знаку по складаному ТЗ; окремо для знаків робив "фірмове оформлення та упаковку" (щоб знак респектабельно виглядав); саме я витрачав гроші і на рекламу у Facebook, щоб продати і на мені були всі ризики за неуспішність продажу (а він як виробник незалежно від цього отримував гарантований прибуток за роботу); так само у вільний час ходив на пошту відправляти знаки або зустрічатися у Києві з людьми, щоб передати знаки.
Його цікавила виключно СПРАВЕДЛИВІСТЬ!!! Бо за його логікою це неправильно, що хтось заробляє надприбуток на тому, що він зробив своїми руками.
Дякуючи ринковій економіці, я попрощався з цим знедоленим виробником, витратив деякий час на пошук нового виробника і таки його знайшов. В нього виробництво було дещо дорожчим - 90 грн за знак. Я підняв цінник до 150 грн.
Боротьба за справедливість позбавила його клієнта.
Коментарі (8)