​​Горів костел Святого Миколая у Києві: ще один доказ, що державна власність до добра не доведе.

Yarsi Kreshana
Особисте, болюче, але теж суспільне... Я дуже прошу прочитати цей допис до кінця.
Вночі горів наш храм.

Кажу наш - хоч не сюди ходжу щонеділі, але, в кращі часи, майже щосереди - саме тут збирається наша спільнота Тезе. Коли в підземній каплиці в нас молитва Тезе в тиші, тиша була особлива - знизу було чутно поїзди метро, а зверху стишену музику органу...
Тепер такої тиші не буде. Як і органу. І концертів.

Саме орган став осередком пожежі і вигорів дотла. Чому так, як так? Поки триваж слідство. Ніби коротке замикання під час репетиції концерту.

Храм пошкоджено набагато менше ніж могло б бути, і слава Богу за це. Бо могло б бути геть погано. Сама будівля аварійна.

Аварійна.

Храм роками, десятиліттями не ремонтувався. На орган капала вода зі стелі. З другого поверху - падало каміння прямо при вході. Храм святого Миколая? Ні, Будинок Органної Музики.

Саме так він числиться на балансі міністерства культури.

Саме Мінкульту належить будівля Храму, чи то Будинку. І місто про нього не дбає. Католицька громада орендує по розкладу той храм, який будували їх дідусі. І перебуває там "на пташиних правах".

Католицька громада роками волає в пустелі - та аварійна ж ситуація там і сям. Треба ремонтувати.

Влада мовчить. Роками мовчить.

Орендарі права на ремонтні роботи не мають. Хоча гроші і бажання в нас - є!
Храм руйнується.

Коли храм запалав, і зашуміли соцмережі, почались як завше, теорії на тему кому це вигідно і інформація про забудовників неподалік. Я не знаю правда це чи булька, поспливало зараз багато піни.

Знаю лиш ту ситуацію, про яку католики говорять, кричать роками. Що балансоутримувач вперто і систематично не вдаряє пальцем об палець для ремонту. Сам не гам і вам не дам.
Як киянка, як платник податків, як католичка, прошу і вимагаю у влади:
Віддайте храм католицькій громаді!

Або поремонтуйте нарешті самі, але так, щоб не стало ще гірше.

Але ми ж вас знаємо, почнеться ото - грошей в бюджеті нема, йой най буде. Може постоїть пару років і сам розсиплеться. Особливо якщо поруч таки справді щось будувати.

Віддайте храм католицькій громаді. Ми готові його ремонтувати і про це кажемо роками.
Зрештою, не личить віджате більшовиками чуже так довго і так нехлюйно утримувати.
Зрештою, треба рятувати - святиню, а також пам'ятку архітектури, історії Києва, дорогоцінну і для віруючих і для невіруючих...

Це той випадок коли бездіяльність дорівнює руйнуванню.

Друзі, я дякую кожному хто дочитав цей пост. Ще більше дякую тим, хто його поширить.
Врятуймо наш костьол!