​​💰Приватний власник vs 🏛державна власність
Ми будемо повторювати, що уряд - поганий інвестор і завжди ним був. Економічне зростання з'являється тоді, коли приватні підприємці ризикують власними грішми, а не тоді, коли політики ризикують коштами платників податків.

Чергове підтвердження цієї тези на Економічній правді.

Державне підприємство "Експериментальна фабрика спортивного одягу" було одним із тих, яке почали будувати ще за Радянського союзу, а ввели в експлуатацію вже за часів незалежної України.

Підприємство мало б спеціалізуватися на пошитті спортивного одягу для олімпійців, але його так і не встигли до кінця укомплектувати необхідною технікою. Фабрика запрацювала на 47% проектної потужності. Друга частина обладнання так і залишилася невстановленою.

Вже на початку "нульових" підприємство простоювало, виконуючи невеликі замовлення. Збитки щороку зростали. Основна діяльність підприємства зосереджувалася на здачі приміщень в оренду. При чому за готівку. Обіг цих коштів ніхто не контролював. Дійшло до того, що на підприємстві залишилося всього 14 працівників.

... у 2003 році аби зберегти виробництво, трудовий колектив за погодженням з Державним комітетом України з питань фізичної культури і спорту вирішив передати фабрику в оренду приватному підприємству "Текстиль-Контакт".

... Зараз на підприємстві працює близько 200 людей. За словами керівниці швейної фабрики Світлани Титової-Толстик 100% товарів шиється на експорт.

Фабрика спеціалізується на пошитті верхнього одягу для чоловіків та жінок. Тут шиють одяг для низки європейських брендів з Німеччини, Франції, Польщі, Болгарії, Нідерландів, Австрії.

Серед постійних клієнтів підприємства такі відомі бренди одягу як Lener Cardier, Marc Jacobs, Sandro, Claudia Strater, Balibaris, De Fursac, Tory Burch.

Фабрика працює за давальницькою схемою — отримує замовлення з тканинами, лекалами та повним комплектом фурнітури. Після пошиття готові вироби відправляються в Європу та США.
Читати далі