​​📉 Наскільки стримує економічне зростання надмірна частка урядових витрат?

2011 року дослідники А. Афонсо та Д. Жалес проаналізували дані про розмір урядових витрат та економічне зростання для 108 країн за 1970–2008 роки. Згідно з їхніми висновками розмір урядових витрат стримує економічне зростання.

Ступінь цієї шкоди залежить від рівня розвитку країни. У країнах з поганою якістю державних установ надмірний розмір урядових витрат відбирає більше відсотків від економічного зростання, аніж у країнах з більш якісними державними послугами. Це означає, що розрахунки втрат зростання ВВП, отримані на прикладі розвинених країн, для України матимуть вищі значення.

Розрахунки втрат для розвинених країн наводять, наприклад, дослідники А. Берг та М. Хенрексон. За їхніми оцінками, зростання урядових витрат на 10 відсоткових пунктів пов’язане зі зниженням щорічних темпів економічного зростання на 0,5-1 в.п. А. Ілларіонов і Н. Піварова, аналізуючи вплив розміру державних витрат на економічне зростання багатих країн – членів ОЕСР, дійшли схожого висновку, що на кожні 10 в.п. частки державних витрат у ВВП припадає 1 в.п. сповільнення темпів економічного зростання.

К. Магадзіно, досліджуючи 13 країн ОЕСР, визначив, що перевищення оптимального рівня урядових витрат на 10 в.п. стримує річне економічне зростання на 0,74 в. п. Для 27 держав – членів Європейського Союзу (куди також входять менш багаті країни і тому ця вибірка трохи менше тяжіє в бік розвинених країн) К. Магадзіно і Ф. Форте визначили, що перевищення частки урядових витрат у ВВП на 10% більше оптимального рівня може відняти від темпу економічного зростання 2,1 в.п. на рік. Щодо України, на основі наведених вище даних, зниження видатків бюджету України на 10 в.п. сприятиме зростанню української економіки на 2,1–4,2 в.п.

Наші розрахунки дають підстави оцінити втрати України від надмірних урядових видатків у 2,7% економічного зростання на рік. Це випливає з того, що очікуване зростання для країн з рівнем видатків у 35% ВВП становить 1,9%, а для країн з 45% видатків – -0,8%. Різниця між цими оцінками становить 2,7 в.п. і дає змогу передбачити, наскільки швидше зростатиме економіка України, якщо внаслідок певних реформ співвідношення між видатками бюджету і ВВП скоротиться до 35%.

❓А як же Скандинавія?
Багатьом читачам може спасти на думку запитання: якщо надмірні урядові витрати стримують економічний розвиток, чому ж тоді скандинавські країни з одним з найвищих у світі співвідношенням урядових витрат до ВВП мають високий рівень життя? Відповідь проста: ці країни спершу досягли багатства і лише потім почали переслідувати інші суспільні цілі, жертвуючи економічним зростанням. Україна, на жаль, не може собі цього дозволити, якщо хоче наздогнати інші розвинені країни за рівнем добробуту.

Зокрема у скандинавських країнах (Данія, Норвегія, Фінляндія, Швеція) середнє співвідношення витрат до ВВП у 2009–2018 роках становило 51,2%. У той саме час наші західні сусіди (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) мали середні урядові витрати на рівні 42,7%. За цей час середній темп економічного зростання у скандинавських країнах становив 0,39% на рік, а в наших західних сусідів 1,8%. Різниця в 1,41 в.п. зростання на рік за різниці у витратах на 8,5 в.п. цілком збігається з передбаченнями, наведеними вище.
Натомість серед наших західних сусідів найнижчу частку видатків у ВВП має Румунія (36,5%), що цілком збігається з очікуванням, що країна з меншою часткою перерозподілу буде здатна на економічний ривок (див. Графік ). Крім того, на графіку видно, що добробут у Словаччині у 2000–2008 роках зростав швидше, аніж у Польщі та Угорщині. І саме в цей час у Словаччині відбувалося зниження урядових витрат.

👉 Докладніше читайте у звіті “Зниження урядових витрат має стати основним критерієм українських реформ”
‼️ Підтримайте поширення своїми пожертвами на Патреоні
Дивіться просвітницьке відео та підписуйтесь на наш YouTube-канал