​​8 помилкових стереотипів про фіскалізацію, або чому РРО – не срібна куля

Колонка старшого економіста CASE Україна Vladimir Dubrovskiy для LIGA.net про те, чому тотальна фіскалізація - це зло.

1. Це захист прав споживача.
Але ж споживач, по-перше, має насамперед право обирати – а пропонується це право звузити. По-друге, на даний момент його захищає не тільки фіскальний чек, а взагалі будь-який документ, що підтверджує покупку. Правильніше, до речі, було б внести до закону зміни та оголосити, що держава захищає лише споживача з фіскальним чеком. Це створило б природний, ринковий стимул для продавця – видавати чек, а для покупця – його вимагати, без жодних перевірок.

2. Правила гри повинні бути для всіх однаковими: якщо великий роздріб - з РРО, то і бабуся з кропом не має права торгувати без нього. Звучить красиво, та тільки неправда: мікробізнес має іншу модель, з іншими конкурентними перевагами та недоліками, ніж більший.

3. Так у всій Європі - ми ж йдемо в ЄС?
Поки що ніхто нікуди не йде – в найближчому майбутньому Україна буде лише асоційованим членом, і це не накладає жодних зобовязань. Втім, у самому ЄС їх також немає: різні країни вирішують питання по-різному, і практично немає тотальної фіскалізації.

4. Фіскалізацію вимагає МВФ. Так, колись справді було таке. Але потім дослідники самого Фонду ретельно підсумували досвід фіскалізації в різних країнах, від Швеції до Малаві, і дійшли висновку, що ці дорогі ліки з важкими побічними ефектами та недоведеною ефективністю.

5. Всі ФОП перевищують ліміти, працюють у тіні - адже їх ніхто не контролює. Насправді, як показує економетричний аналіз та моделювання, дві третини справді не перевищують навіть мізерний за нинішніми мірками поріг у 1 млн грн, після якого закон вимагає використати РРО.

6. У нас величезна проблема з контрабандою, здолати її можна тільки через фіскалізацію та контроль кінцевих продажів. Так, проблема з митницею справді величезна. Настільки величезна, що обсяг контрабанди перевищує оборот усіх спрощенців, зайнятих у торгівлі, навіть з урахуванням оціненого вище неврахованого обороту - тобто продають її далеко не тільки через ФОП.

7. Великі фірми дробляться на псевдо-ФОП і так мінімізують податки - так, і така проблема є, хоча за масштабами до контрабанди їй далеко. Ось тільки як фіскалізація допоможе її вирішити?

Оскільки єдине, що реально може РРО - це перешкодити перевищувати ліміти, схемникам стане, звичайно, дещо важче, не вдасться більше торгувати від імені одного-двох псевдо-ФОП на сотні мільйонів.

Але не велика біда: псевдо-ФОП коштує максимум 100 000 на рік, а провести через нього (з усіма РРО і, навіть, обліками) можна до 5 млн, тобто. Витрати залишаються в межах 2%, що цілком прийнятно для такого бізнесу.

8. Все має бути під контролем держави. Цей останній, вже ірраціональний, аргумент особливо люблять податківці, яких дуже бентежить, коли неможливо прийти з перевіркою. Навіть залишаючи за дужками суто корупційний інтерес, вони все одно неправі, бо будь-який контроль має свою ціну.

Зокрема, він вимагає обліку – а це трудовитрати, покупки РРО чи смартфона – це матеріальні витрати, передачі даних, еквайрингу тощо. Але з економічної точки зору це абсурд: треба порівнювати вигоди та витрати у кожному окремому випадку.

Для цього у всіх цивілізованих країнах є обовязковий попередній аналіз перспективного законодавства щодо його доцільності.

Незалежний аналіз, у підготовці якого брали участь, до речі, і експерти, які підтримують фіскалізацію, показав, що за згадані вище 6-8 млрд грн фіскального ефекту доведеться заплатити близько 10 млрд грн чистих суспільних втрат у вигляді непотрібних мікробізнесу витрат.