​​Головні фінансові події тижня та що вони означають (пояснює асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз):

❶ Національний банк 9 грудня підняв ключову (облікову) ставку з 8.5% до 9%. У відповідь на високу інфляцію і, що важливіше, все ще високі інфляційні очікування. Традиційно попередивши, що може підвищувати ставку і надалі: інфляція знижується з 10.9% у жовтні до 10.3% у листопаді, але недостатньо швидко. Нацбанк оцінює баланс ризиків для базового прогнозу інфляції та облікової ставки як зміщений верх, йдеться в офіційній комунікації НБУ. У перекладі з канцеляриту — «все дорожчатиме».

👉 Що тут цікаво? Насамперед, «колофутбол». Тобто супутні обставини. За день до оголошення ставки голова НБУ Кирило Шевченко та заступник голови з ринкових операцій Юрій Гелетій вирушили до Лондона на інвестиційну конференцію. Різкий контраст із політикою двох попередніх голів НБУ, Валерії Гонтаревої та Якова Смолія — ті пропускали засідання Комітету з монетарної політики НБУ хіба що через хворобу, і ставку, за рідкісним винятком, оголошували особисто.

❷ Що Кирило Шевченко робив у Лондоні, окрім участі у конференції? Спілкувався з інформагентствами: Reuters, Bloomberg, Debtwire. Bloomberg випустило відеоінтерв'ю з головою НБУ, де той заявив про політичний тиск. Цитата: Я під тиском з моменту мого призначення на посаду.

👉 Чому це важливо? «Політичний тиск» — більш ніж прозорий натяк на президента та його найближче оточення. Особливо з формулюванням на кшталт «вплив на процес прийняття рішень» та «попередника» (а не «попередників»). Першим головою НБУ, який заявив про політичний тиск, був Яків Смолій, якого й змінив Кирило Шевченко.

Шевченко, досвідчений менеджер, розумів, яку реакцію така заява викличе в Офісі Президента. Проте, пішов на такий різкий крок. Можливо, сподіваючись на реакцію міжнародних партнерів, головним чином МВФ, який не вітає змін голів центральних банків з ініціативи політиків. Мости остаточно спалені, відставка голови НБУ це лише питання часу, причому не настільки віддаленого? Тут доречно згадати фразу Володимира Зеленського «чесно, не знаю» у відповідь на недавнє запитання того ж таки Bloomberg, чи допрацює Шевченко на своїй посаді до кінця року.

❸ У Туреччині знову обвал національної валюти Ліра за два дні подешевшала на 6% до долара, до 14.5 лір за долар — ще два місяці тому курс був близько 9. Усього з початку року девальвація ліри становила 48%, ненабагато менша, ніж в Україні у 2014−2015 роках (трохи більше 60%). Причому без війни та економічної кризи. Причина — дії Центрального банку Туреччини.

👉 Чому це важливо? Здавалося б, наочний урок для тих українських політиків та економістів, хто пропонує у відповідь на зростання інфляції друкувати гроші. Нинішнє просідання ліри — відповідь ринку на різке зниження ставки, з 19% до 15%, і очікуване зниження ще на 1 процентний пункт. Куди вже наочніше. Девальвація може вдарити по рейтингах влади куди сильніше, ніж інфляція, яка сама собою висока, навіть на тлі зміцнення гривні до долара.

❹ JP Morgan, один із найстаріших і найавторитетніших у світі інвестбанків, очікує кінця пандемії Covid-19 вже наступного року.

👉 Чому це важливо? JP Morgan не з тих, хто кидає слова на вітер «для Піонерської правди», тобто, для більшої медіаактивності. Звіти інвестбанків такого рівня — тривала робота десятків аналітиків та прогнозистів. Якщо після детального аналізу, висновок саме такий — вакцинації та медичні інновації дозволять впоратися з пандемією вже за рік, до таких висновків варто прислухатися. Звичайно, такий прогноз зараз виглядає дуже оптимістично, але JP Morgan є JP Morgan.

👉Докладніше