​​Фінансові події грудня, які могли пропустити (пояснює асоційований експерт CASE Україна Eugene Dubogryz):

❶ Чергова економічна ініціатива президента — в Україні з’являться «економічний паспорт» та «Фонд майбутніх поколінь». Такі законопроєкти Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради, позначивши як невідкладні. Завдання — забезпечити грошима українців, що народилися починаючи з 2019 року. Після досягнення повноліття кожен із них, за задумом Офісу президента, має отримати по 600 тис. гривень на освіту, житло або майбутні пенсії. Гроші на це планується взяти від зростання рентних надходжень за видобуток корисних копалин, насамперед залізняку. Фонд майбутніх поколінь — розпорядник, за аналогією з Пенсійним фондом.

👉 Що тут цікаво? Ініціатива очікувано отримала величезну порцію критики від ЗМІ та економістів. Основні претензії. Чи вистачить грошей: ціни на руду можуть не лише зростати, а й падати, як і прибутки від ренти. Чому лише тим, хто народився у 2019 та пізніше (народжені 31 грудня 2018 під роздачу вже не потрапляють). Чому б не зменшити податки, а як примножити заощаджене, українці й самі розберуться. Чи буде (ще не існуючий) Фонд ефективним розпорядником і чи зможе ефективно інвестувати (або хоча б не спустити) отримані від ренти суми — історія державних фондів говорить про зворотне. Можу тільки погодитись і додати ще аргумент «проти»: хто може гарантувати, що до 2037 року все піде як задумано? Наприклад, гроші, накопичені у Фонді, не знадобляться для боротьби з наступною кризою. Або на виплату пенсій — їх завжди не вистачає. У країні з горизонтом планування максимум на рік-півтора плани навіть на 5 років уперед, здається, ніколи не виконувалися. Що вже казати про 19-ть.

Втім, з погляду рейтингів, ініціатива прекрасна. І особливо важлива в контексті боротьби з Ахметовим. Спроби знизити ставки ренти на руду будуть сприйняті виключно як «Ахметов проти майбутнього наших дітей», зі зрозумілими медійними наслідками для іміджу бізнесмена.

👉 Чому це важливо? Нові державні ініціативи з’являються чи не щотижня. Велике Будівництво, Велика реставрація, Президентський Університет, Доступна Іпотека, зі свіжого — Національний Авіаперевізник і ось тепер «Гроші для майбутніх дітей». Виглядає так, що влада, читай, президент та його оточення остаточно зневірилися у можливості досягти економічного зростання силами бізнесу та підприємців, без участі держави. Це не тішить.

❷ Центр CASE Україна випустив аналітичний звіт про те, скільки платникам податків обходяться державні банки. Сума астрономічна: за останні 12 років на держбанки було витрачено 370 млрд грн або $21 млрд — це понад дві третини кредитів, отриманих за цей час від МВФ. Причому справа не лише у витратах на ПриватБанк після націоналізації. Наприклад, лише на компенсацію збитків держбанків за цей час було пущено понад 100 млрд грн, без цих витрат банки довелося б визнавати неплатоспроможними. Найбільше відзначилися Ощадбанк і Укрексімбанк — 46 млрд грн і 42 млрд грн відповідно, або, за історичним курсом валют, $3.6 млрд, і $3.2 млрд. Жодною приватизацією чи дивідендами ці гроші вже не відбити.