​​📉🏦Чому державні банки наносять збитки платникам податків ($21,4 млрд за 2008-2020 рр.)? Одна з ключових причин - політично мотивоване кредитування.

Держава часто використовує банки у власності як інструменти для вирішення поточних питань, таких як кредитування власних проектів і компаній, фінансування дефіциту Держбюджету. Поточне законодавство та норми НБУ дозволяють робити це без порушення економічних нормативів НБУ, які обмежують кредитування пов’язаних з банками осіб: державні компанії, які кредитуються у держбанках, не вважаються пов’язаними особами держбанків (хоча по суті є пов’язаними особами, бо мають спільного акціонера).
Те саме стосується й купівлі держбанками цінних паперів уряду – таку діяльність регламентують лише внутрішні політики банків, які також затверджує акціонер (тобто Уряд). Відтак, держбанки у теорії можуть кредитувати державний сектор майже необмежено. Політично мотивоване кредитування, тобто надання кредитів проектам із сумнівною економічною ефективністю та компаніям, які не мають змоги отримати фінансування від приватних банків чи іноземних інвесторів через слабку платоспроможність, своєю чергою, має такі негативні наслідки:

① низька операційна ефективність держбанків через «неринкові» (занизькі) процентні ставки, тобто такі, які не відповідають реальному профілю ризику таких позичальників;
② у разі банкрутства чи ліквідації певної держкомпанії з політичних причин – прямі збитки держбанку (відомий публічний випадок – банкрутство компанії «Вугілля України», внаслідок чого один із держбанків отримав близько 7 млрд грн збитків);
③ «ефект витіснення»: кошти держбанків спрямовують на фінансування державних компаній чи проектів замість кредитування приватних проектів із вищими ефективністю та прибутковістю.

💸 Це призводить до того, що у державних банках вища частка непрацюючих кредитів. Висока частка непрацюючих кредитів під час й одразу після кризи була властива майже всім банкам, зокрема й іноземним.

Приватні банки загалом змогли вирішити цю проблему шляхом як списання та продажу непрацюючих кредитів, так і активною роботою із позичальниками, які могли, але не бажали платити за кредитами – стягненням забезпечення, відкриттям судових справ та ін.
Тимчасом як державні банки по суті обмежилися лише списанням непрацюючої заборгованості, до того ж активізувалися лише наприкінці 2020 року.

👉Держава - неефективний власник, який весь фінансовий тягар перекладає на своїх акціонерів - громадян України. Чому так - читайте у нашому дослідження "Державні банки: валіза без ручки" (автор - Євген Дубогриз):

‼️ Підтримайте поширення своїми пожертвами на Патреоні
Дивіться просвітницьке відео та підписуйтесь на наш YouTube-канал