❗️ Головні фінансові події — і одна тенденція — 2021 року. Чому вони важливі (пояснює асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз):
❶ Почалася приватизація державних банків. Укргазбанку та Ощадбанку. Якщо точніше, то стартувала не сама приватизація, а підготовка до приватизації: у січні Укргазбанк та International Finance Corporation уклали угоду про кредит, який IFC дасть держбанку і який потім може бути конвертований в акції.
👉 Що це означає? За бажання, якщо воно є, продати пакети акцій держбанків, точніше, обміняти на кредити, можна вже в 2022 році. Не затягуючи до 2025-го, як про це свідчить Стратегія розвитку держбанків. Чим швидше тим краще.
👉 Чому це важливо? Змінилося ставлення влади до продажу держбанків. Можливо, і не лише влади, а й громадська думка. Держбанки перестали сприймати як «священних корів», які будь-що потрібно залишати у власності держави. Навпаки, все частіше топ-чиновники говорять про неминучу приватизацію, нехай часом і з прихованим жалем. А ціна велика: за останні 13 років на Ощадбанк витрачено $3.6 млрд із Держбюджету, на Укрексімбанк — $3.2 млрд, на Украгазбанк — $1.3 млрд, найдорожче коштував Приватбанк — $5.5 млрд. Здебільшого це плата за неефективний менеджмент та сумнівні, часто політично мотивовані кредити держбанків.
❷ Боротьба з олігархами. Поки що не війна.
👉 Чому це важливо? Крім очевидних плюсів для рейтингів президента, запит на боротьбу з олігархами в суспільстві є — у «деолігархізації» (неважливо, показної чи справжньої) є серйозний побічний ефект: імідж, сприйняття України на зовнішніх ринках.
Можливо, ми станемо першою з країн, де поняття олігарх не просто закріплене законодавчо, а й персоніфіковане. Україна може отримати прізвисько за кордоном «країна олігархів». Точніше слово oligarch асоціюватиметься не стільки з Росією, як зараз, а з нами. Термін Ukrainian oligarchs загрожує стати загальним. Чим це погано? Імідж — це не просто слова, а й гроші.
❸ Чутки пророкували на посаду Голови НБУ ексголову Укрексімбанку Євгена Мецгера. Але відбувся скандал: напад на журналістів у кабінеті Мецгера, у його особистій присутності та за особистою вказівкою.
👉 Чому це важливо? Публічний розголос працює. Причому схоже, це єдиний спосіб впливати на владу. Історій, коли у відставку через напад на журналістів йде голова державного банку (та й не банку теж), і не просто голова, а людина зі своєрідної кадрової обойми президента, здається, в історії ще не було. ЗМІ та публічність починають впливати.
❹ На кінець року владналися відносини з МВФ. У листопаді Україна отримала другий транш кредиту МВФ на $699 млн. Текст нової угоди повний формулювань дипломатичною, стриманою мовою, що читаються як добірні лайки.
👉 Чому це важливо? Україна отримала сигнал: домовленості із МВФ можна не виконувати. Або виконувати вибірково і не в строки. Поки що це працює. Сигнал ухвалено: із семи структурних маяків, які потрібно було виконати до кінця 2021 року, виконано один — ухвалено держбюджет на 2022 рік із дефіцитом 3.5% ВВП. Інші умови — наприклад, покращення (своїми словами — заміна) банківського нагляду НБУ, аудит Covid-фонду (ті самі гроші МВФ), публікація Офісом Генпрокурора результатів розслідувань щодо господарів та менеджерів банків-банкрутів та інші — ні.
‼️ Тенденція року — ручне управління економікою. Держава, державні органи дедалі більше втручаються в економічні процеси та регулюють їх у ручному режимі. Державні програми розвитку кредитування, «5−7−9» та «Доступна іпотека» — коли держава компенсує різницю між реальною та штучно встановленою відсотковими ставками грошима платників податків. Ручне регулювання цін на бензин та дизпаливо (результат — програми лояльності скоротилися, пальне подорожчало). Наприкінці року субсидування виробників соціальних продуктів, компенсація високих цін на газ. Націоналізація (так і не оформлена юридично) Мотор Січі. І багато іншого.
❓ Добре це чи погано? В Україні навіть успішні, але вчасно не згорнуті, програми держпідтримки майже завжди ставали токсичними та корупційними.
Коментарі (13)