​​💰 За скільки можна було б продати державні банки або витрати, які не окуповуються

25 січня 2021 року Президент і Прем’єр-міністр України оголосили про початок приватизації Укргазбанку, 94% акцій якого належать державі. Інвестором стала International Finance Corporation (IFC, Міжнародна фінансова корпорація).

Угоду між Міністерством фінансів (яке юридично є акціонером Укргазбанку) та IFC було структуровано у такий спосіб. IFC має надати банку кредит на 30 млн євро, згодом цей кредит може бути конвертовано у статутний капітал банку. Офіційно Міністерство фінансів не уточнює, про який процент капіталу (частку у статутному фонді) йдеться. З публічних джерел (медіа) відомо, що частка, яку планує отримати IFC, становить близько 20% статутного капіталу банку.

Виходячи з цієї інформації, непряма оцінка вартості 100% акцій Укргазбанку має становити 150 млн євро, або 5.14 млрд грн, або близько $180 млн.

Це у 7.4 рази менше, аніж держава витратила на порятунок банку від неплатоспроможності 2009 року та на підтримку його існування впродовж наступних років. Прямі витрати держави на банк (без урахування відсотків за ОВДП) у 2009–2020 роках становили $1.35 млрд.
Оцінка вартості Укргазбанку під час структурування угоди з приватизації також важлива через те, що вона задає певний ціновий орієнтир – скільки може коштувати державний банк.

Одна з поширених методик швидкої оцінки вартості банку – відношення оцінної ціни угоди до розміру його власного капіталу – мультиплікатор P/Book. У випадку з Укргазбанком, за згаданих параметрів угоди, P/B банку становив 0.54. Тобто банк оцінено приблизно в половину його власного капіталу. Така оцінка вартості (нижча за розмір капіталу) не є винятком за поточних тенденцій на світових та європейських фінансових ринках.

За аналогічним підходом (з урахуванням такого ж значення мультиплікатора), «оцінна вартість» інших великих державних банків могла б становити від $190 млн до $1.02 млрд. Що набагато менше від тих витрат, які держава зробила, щоб залишити ці банки на ринку.

Цю оцінку не можна вважати коректною й точною, адже вона не враховує індивідуальних особливостей кожного з банків, його бізнес-модель, операційну ефективність і перспективи розвитку. Ці розрахунки наведено лише для ілюстрації тези, що кошти, які держава витратила на підтримку банків, недоречно розглядати як «інвестиції в розвиток з метою продати дорого». Очікувати окупності цих витрат під час приватизації не варто.

Докладніше у нашому дослідження "Державні банки: валіза без ручки"

‼️ Підтримайте поширення своїми пожертвами на Патреоні
Дивіться просвітницьке відео та підписуйтесь на наш YouTube-канал