​​‼️ Головні фінансові події тижня: Національний банк знову підняв облікову ставку, вшосте за останній рік.

Тепер одразу на 1 процентний пункт — з 9% до 10%. Рівно стільки ж становила інфляція у 2021 році. Але інфляція знижується, ще восени вона становила 11%, а ставка зростає. Більше того, прогнози та риторика НБУ знову «яструбині», підвищувальні. Згідно з прогнозом — він не обов’язковий до виконання, але, за рідкісними винятками, монетарна політика НБУ повністю відповідає прогнозам — у березні на нас чекає наступний раунд підвищення ставки.

Все логічно. Інфляційні ризики та інфляційні очікування все ще високі. Плюс уже навесні США готується підняти свою ключову ставку — це означає, що країни, що розвиваються, повинні реагувати схожим чином. Про те, що висока інфляція виявилася серйознішою проблемою, ніж здавалося, говорить і свіжий прогноз НБУ. Восени Нацбанк розраховував, що до кінця 2022 року інфляція повернеться до цільових 5%; нинішній прогноз песимістичніший — 7.7%. 5% очікують у кращому разі вже до кінця 2023 року.

На руку — якщо так коректно говорити — Нацбанку зіграла і турбулентність на фондових ринках, розпродаж та зниження цін українських цінних паперів на початку року. Якби не було цих стрибків цін, швидше за все, НБУ був би менш жорстким і підвищив би ставку до 9.5%.

Якою є реакція ринку — наприклад, ставок за банківськими кредитами та депозитами? Майже ніякою. Схоже, банки очікували на саме такий розвиток подій: зберегли «передсвяткові» умови за депозитами, заздалегідь підготували позичальників, що кредити не подешевшають. Кредитування, з огляду на дані щойно опублікованого опитування банків, буде розвиватися за рахунок більш доступних нецінових умов — пом’якшення вимог до позичальників та документації, більші суми кредитів та кредитних ліній.

Загалом монетарна політика НБУ за всієї каденції Кирила Шевченка, незважаючи на побоювання, залишається послідовною, прогнозованою та передбачуваною. Своїми словами Нацбанк заздалегідь попереджає про свої дії і завжди — за відсутності потрясінь і форс-мажорів — виконує обіцяне. Це і є ключовою умовою ефективної монетарної політики: за монетарну політику та її комунікації (а це дуже важлива складова) НБУ заслуговує на тверду п’ятірку з плюсом.

З іншою політикою, наглядовою (інша загальноприйнята назва — «мікропруденційна») все складніше. Особливо щодо комунікацій. Наприкінці минулого року Нацбанк усунув з посади двох керівників Промінвестбанку. На початку нинішнього Мегабанк — на вимогу НБУ — відправив у відставку заступника голови правління.

Відставка керівництва банку регулятором — вимога останньої надії, своєрідний «козир Судного дня», винятковий захід, що застосовується, коли в інший спосіб виправити ситуацію в банку вже не виходить. Як превентивний, виховний чи каральний захід така вимога не годиться, для цього регулятори застосовують інші доступні заходи впливу. Для порівняння: у всьому Євросоюзі за весь 2021 рік аналогічний захід, зміна керівництва, застосовувався лише тричі. Нацбанк отримав такі повноваження лише пів року тому — і ті самі три випадки.

Напевно, підстави були: що Промінвестбанк, що Мегабанк — не найуспішніші гравці системи. Проблеми першого відомі давно, другому за результатами торішнього стрес-тесту необхідно серйозно наростити адекватність капіталу (простіше кажучи, знайти гроші, щоб залишитися на ринку). Проте пояснень — йдеться про публічні, а не внутрішні, для банкірів, — від самого НБУ поки що не було. Прозорість і передбачуваність важливі у монетарної політиці.

Читайте про інші важливі фінансові події тижня у колонці асоційованого експерта CASE Україна Eugene Dubogryz.

‼️ Підтримайте поширення своїми пожертвами на Патреоні
Дивіться просвітницьке відео та підписуйтесь на наш YouTube-канал