​​🇺🇦🤜🇷🇺 Найефективніша відповідь на гібридну агресію — асиметрична

Повномасштабна війна, якою загрожує нам Кремль, якщо не зруйнує нашу економіку взагалі, то відкине її далеко назад, можливо навіть у 90-ті. Втім, якщо український народ зміг вижити тоді, то, напевно, зуміє й тепер, якщо таке лихо трапиться. Проте навіть сама загроза такої війни та серія ворожих дій завдають чималої економічної шкоди просто тепер — у цьому, вочевидь, є частина стратегії агресора.

Найбільш очевидний прояв цього — падіння в ціні українських активів. Найчутливіші з них, варранти ВВП, випущені в 2015 році як реструктуризація зовнішнього боргу, впали з листопада на третину, переважно саме в останні кілька тижнів. Це, до речі, непогана можливість для нашого Мінфіну викупити ці зобов'язання порівняно недорого: якщо економіка України почне скільки-небудь швидко зростати, то за ними доведеться виплачувати величезні суми, до 40% від показника економічного зростання, що перевищує 4%.

Втім, ворог уже давно робить все, щоб не дати Україні досягти таких темпів зростання. Зокрема, цій меті слугує газова криза: Газпром недоотримує до 200 млн доларів на добу (постачання газу до ЄС було скорочено майже вдвічі, з 446 млн кубометрів на добу до 250 млн, що постачаються за довгостроковими контрактами) задля того, щоб утримувати захмарні ціни на спотовому ринку, де купувала газ і наша країна. Через це довелося відмовитися від одного з важливих досягнень постмайданних урядів — уніфікації цін на газ; водночас ціна для комерційних споживачів зросла у багато разів. Втім, порівняно тепла зима вберегла нас від найгіршого, тим часом ринок спрацював і ситуація почала виправлятися.

Якщо повномасштабної війни вдасться уникнути — а це залежить передусім від внутрішньоукраїнської ситуації, — то можна сподіватися, що за кілька місяців газ подешевшає, хоча поки що навряд чи повернеться до докризового рівня.

Але найголовніша зброя в такому протистоянні — гра на нервах за допомогою ризиків і невизначеності. Однак поки що, окрім згаданого вище обвалу українських (щоправда, і російських теж) активів на світових фондових ринках, ні брязкання зброєю, ні хибні мінування, ні розпускання чуток не змогли помітно похитнути Україну. Хіба що спричинити деяку девальвацію гривні, втім, не небезпечну, у межах звичайних коливань. З огляду на 10% інфляції минулого року це може бути навіть на користь нашій економіці: помірна девальвація зміцнює позиції вітчизняних виробників як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, а отже, не дає провалитися зовнішньоторговельному балансу, який поки що не спричиняє побоювань. А значить, справа не закінчиться обвальною девальвацією, як у 2014-му.

Інша справа, що якщо дивитися в довгостроковому плані, то кремлівська стратегія виявилася дуже успішна принаймні в одному: на відміну від наших сусідів — нових членів ЄС, відкриття європейського ринку для України не супроводжується бумом іноземних інвестицій, на які очікував багато хто, зокрема автор цих рядків.

В будь-якому разі щодо будь-якого інвестора, який має намір вкласти серйозні гроші в основні фонди, ризик втратити їх унаслідок війни — заборонний. Тут не допоможуть жодні «інвест-няні», індустріальні парки та інші привілеї, навіть підкріплені рознарядками для голів ОДА.

Докладніше у колонці старшого економіста CASE Україна Володимира Дубровського для The Page

‼️ Підтримайте поширення своїми пожертвами на Патреоні
Дивіться просвітницьке відео на YouTube та ТікТок