​​Спорт - це бізнес. І коли він приносить гроші, а не виконує якусь ідеологічну функцію, тоді він процвітає

Сьогодні вночі за київським часом проходив Super Bowl LVI - фінал з американського футболу між командами Цинциннаті Бенгалз та Лос-Анджелес Ремс. Це головна спортивна подія у США. Відповідно, це відбивається і на комерційних показниках як фінального матчу так, і самої NFL. Цього року 30-сек. рекламний ролик під час матчу коштував рекордні $7 млн, а сама гра принесла прибутків від реклами на рівні $500 млн (торік було $434,5 млн). Компанії буквально змагаються одна з одною у якості та масштабності роликів, які спеціально виробляють під Super Bowl.

Сама NFL є найбагатшою спортивною лігою у світі серед усіх видів спорту - $13 млрд її доходи (2020). До речі, якщо взяти першу десятку найбагатших ліг, то 4 будуть з Північної Америки (NHL, MLB, NBA).

США є найяскравішим прикладом максимальної комерціалізації спорту. Комусь це не подобається, але це даже свої результати - по кількості найкращих спортсменів, найвидовищніших турнірів та ліг ніхто не може з ними зрівнятися. Так, по окремим видам спорту окремі країни можуть скласти конкуренцію, а загалом ні. Найкраща баскетбольна ліга - США, найкраща хокейна ліга - США, найкращі (по кількості) тенісні турніри - США і так далі.

Комерціалізація спорту разом із захопленням спорту призводять до явищ, які не зрозумілі неамериканцям. У штатах немає звичного для нас розуміння професійних ліг від умовно другої ліги (з чогось) до вищої. У них є студентський спорт звідти через драфт найкращі потрапляють до найкращих ліг.

Так ось у цих університетах тренери заробляють шалені гроші, у порівнянні президентами цих самих університетів, та навіть спортсменами. Наприклад, головний тренер футбольної команди Університету штату Огайо Ohio State Buckeyes (один із лідерів студентського футболу) Райан Дей заробляє на рік $7,6 млн). Головний тренер баскетбольної команди цього ж університету Кріс Холтманн заробляє трошки менше - $3,08 млн/рік. А сама президентка Університету штату Огайо Крістіна Джонсон має контракт на $900 тис.

Тут би шанувальники колхозів і планової економіки (які віднині активничають у нас у коментарях) завили б про соціальну несправедливість, відповідальність і важливість посади президента перед якимось там тренером студіків. Так, десь у совкову світі, де спорт - інструмент довести домінування соціалістичної моделі над капіталізмом, прославити партію та її вождів - це б мало місце.

А ось в Америці - це дурниця. По-перше, у США дуже висока культура вболівання (пам'ятаєте американські фільми, де батьки приїжджають на спортивні змагання дітей, а потім якась шкільна команда збирає стадіон на 10 тис. - це правда). Що дозволяє заробляти на матчдеях (квитки + їжа, напої), мерчі та... телевізійних правах. Наприклад, аудиторія фінальної серії студентського баскетболу NCAA під назвою March Madness (березневе божевілля) складає 10,6 млн глядачів. До речі, українські глядачі, що мали спортивні пакети на онлайн-телебаченні Megogo мали можливість минулого року дивитися ці трансляції.

По-друге, у штатах дуже розвинена така річ як endowment - пожертва у фонд якої інституції (театр, школа, університет, музей, опера тощо), які віддаються під управління, а сама інституція використовує відсотки за дохідністю на свої повсякденні потреби. Так ось у Штатах саме пожертви на спортивні команди, пожертви після перемог спортивних команд є значною статтею доходів тих самих університетів. Тому з точки зору бізнесу та функціонування університету у ринкових умовах вигідно заплатити 7,6 млн американських президентів для отримання набагато більшого прибутку.

Ну, і кінець-кінцем, це безпосередньо впливає на якість і рівень спорту. Як масового, так і професійного.