​​🏦❗️Кредити/депозити під час війни. У березні 2022.
Загалом ситуацію я б охарактеризував як "стримана". Neutral.
Якщо дуже стисле саммарі. У бізнесу ситуація досить недобра. У населення – краще, ніж очікувалося.

«Недобра» - тобто є проблеми із поверненням кредитів та з наявністю коштів як таких.

«Краще, ніж очікувалося» - про населення: того, чого боялися банкіри та регулятор, масових, майже 100% неплатежів за кредитами, немає. Населення не просто волонтерить, допомагає ЗСУ, жертвує кошти, але й потроху обслуговує взяті споживчі/іпотечні кредити.

Тобто населення швидше пристосовується до змін економічної ситуації, і більш гнучке. Воно так, в принципі, і має бути. І має, виходить, більший ресурс, ніж бізнес. Або більш оптимістично налаштоване. Що теж непогано.

Більш детально.

Депозити
Банківські вклади населення (депозити плюс поточні рахунки) у гривні зросли на 67 млрд грн, або на 15.2%.

У валюті – зменшилися на $85 млн /мінус 2.5 млрд грн/, це мінус 1%.

Депозити бізнесу в гривні – зросли на 2 млрд грн (+0.5%). Трохи неочікувано. У валюті – зменшилися на $553 млн (мінус 16.2 млрд грн, або мінус 7.4%). Тут як раз очікувано.

Як так могло статися: під час війни обсяг банківських вкладень, депозитів та заощаджень, зріс - +46 млрд грн або плюс 3.2% за місяць? Тут, мені здається, два основні фактори. Перший – повернення коштів «з-під матраців» населенням, тих коштів, які населення активно знімало з початку року, на негативних очікуваннях навали.

Другий фактор – зарплати та бюджетні виплати (в тому числі ЗСУ), які лишаються в банках. Тобто приріст вкладень стосувався не стільки депозитів (маю на увазі строкові депозити), скільки поточних рахунків. Побачимо трохи пізніше.

Може ще бути фактор «картотеки» (тобто, у цьому випадку, депозитів, які банки не віддають), але не думаю, що він значний, скоріше, на рівні статистичної похибки на цьому етапі.

Кредити
Гривневі кредити бізнесу – плюс 3 млрд гривень (+0.4%). Саме так. Плюс, а не мінус. Це насправді не дуже позитивно тут і зараз.

Чому? Пояснення. В оперативній статистиці НБУ мова про загальні кредити на базі нарахованих доходів та витрат. За фактичної відсутності кредитування збільшення цього показника означає, що короткі кредити здебільшого не повертаються (навіть у формі ролловера), а нараховані відсотки (keep in mind – кредитні канікули) збільшують розмір «активу», тобто загальної суми. Це насправді дуже коротке та спрощене пояснення, тут можна робити окремий довгий пост, який обов’язково буде довгим та нудним.

Валютні кредити бізнесу – трохи знизилися, менше ніж на мільярд гривень в еквіваленті.

Гривневі кредити бізнесу впали на 5.5 млрд грн (мінус 2.3% за місяць). На мою думку, це плюс – якщо брати до уваги контекст – тобто, населення погасило досить багато коротких кредитів (масового нового кредитування населення у березні не було).

Загалом ситуація з кредитами/депозитами не переможно-оптимістична, та й не могла такою бути, війна. Але й не сумна. Принаймні, на цьому етапі не сумна

Автор: наш експерт з банків Eugene Dubogryz
Підписатися на Ціну держави в Телеграм