💪🇺🇦Не тільки зброя. Що допомагає українським військовим перемагати другу за силою армію у світі
Дуже цікаві роздуми роздуми Слави Москаленка, співзасновника @agile_live про те як "гнучкі підходи" у бізнесі проявляються в українській армії і як це впливає на ефективність дій.

Сьогодні компанії з різних сфер, які хочуть залишитися на ринку, вимушені проходити діджиталізацію – створювати власні цифрові продукти. Компанії, які створюють ці продукти за "старою" школою вертикальних моделей управління, де рішення керівництва не обговорюються, а лише виконуються, переважно програють конкуренцію тим, хто вміє швидше випустити свій продукт на ринок. Такі компанії використовують Agile-підхід – "гнучкий підхід".

За такої системи управління над створенням продукту працюють не департаменти та відділи, а самокеровані та самоорганізовані команди. Там немає керівників та лідерів, а є відповідальні за різні напрямки роботи, команди на рівних спілкуються з керівництвом компанії, висловлюють свою точку зору.

Останнім часом помічаю, що Agile-трансформації почали виходити за рамки комерційного сектору. Наприклад, українська армія застосовує принципи Agile, результати цього ми можемо бачити на полі бою.

Agile має свій маніфест, що містить чотири ключових цінності. Саме через їхню призму порівняю дві армії: російську та українську.

1. Люди та їхня взаємодія важливіші, ніж процеси та інструменти.
2. Продукти, які працюють, важливіші, ніж вичерпна документація.
3. Співпраця з клієнтами важливіша, ніж узгодження умов договору.
4. Готовність до змін важливіша, ніж рух за первісним планом.

У нашому військовому контексті це означає наступне:
1. Люди важливіші за військову техніку.
2. Система, що працює, важливіша за купу документації або звітів.
3. Тісна взаємодія керівництва з солдатами важливіша за бюрократію.
4. Здатність швидко змінюватися і пристосовуватися важливіша за дотримання початкового плану.
👉 Докладніше у статті

@costukraine
👉 Ціна держави - тільки високоякісна економічна аналітика