❗️📈🇺🇦Після того, як закінчиться війна… Як вкотре не втратити шанс на розвиток

Хоча до перемоги, швидше за все, ще далеко, і ми не можемо зараз однозначно сказати, як вона виглядатиме, але практично всі, і в Україні, і в країнах-партнерах, упевнені в тому, що агресорові не вдасться досягти своєї мети – ліквідації української державності та нації як такої. Іншими словами, Україна як країна вистоїть, залишиться суверенною, питання лише – у яких кордонах. А це означає, що відкриється нове, небувале вікно можливостей, і його обов'язково потрібно використовувати повною мірою. Для цього необхідно вивчити уроки минулих помилок.

ерша, і очевидна помилка – підготовка. Помаранчева коаліція 2004-го, незважаючи на те, що йшла на вибори, не потрудилася написати скільки-небудь послідовного та продуманого плану дій на випадок перемоги. Все зводилося до «чесного уряду», який, мовляв, усе зробить правильно. В результаті, чудовий момент, коли всі, хто представляв «стару систему», розгубилися, злякалися і були готові прийняти що завгодно, аби зберегти життя і свободу, – було втрачено і витрачено на популістські спроби «реприватизації», припинення контрабанди силами СБУ (що з сьогоднішніх позицій виглядає смішно), і т.д.

В Революцію Гідності увійшло вже зріле громадянське суспільство з багатьма напрацюваннями, які й були реалізовані – там, звичайно, де вони були, наприклад, у сфері силової боротьби з корупцією чи держзакупівель. На жаль, у багатьох інших сферах готових планів дій не було – це одна з причин незадовільних результатів реформ судової системи та правоохоронних органів, податкової системи та багатьох інших секторів.

Зараз, у більшості випадків, напрацювання є. Але вони розрізнені, не об'єднані загальною ідеологією, відсутня стратегія їхнього впровадження, подолання опору «системи» та підтримки різними непрямими засобами. Тому може вийти, як із ще одним «вікном можливостей», яке відкрилося зі зміною влади у 2019 році, коли в «турборежимі» було прийнято практично без обговорення пару сотень одних лише законів. З них частина були справді прогресивними, вистражданими та добре продуманими, хоч і не завжди добре узгодженими між собою; але, на жаль, інша частина виявилася лобістськими хотілками (на кшталт тотальної фіскалізації) або просто сирими, непродуманими та з сумнівним ефектом, як то зняття парламентського імунітету.

Отже перший висновок у тому, що поряд з безумовно корисними галузевими проектами необхідно створити окремий «стратегічний» проект, який займатиметься дослідженням системних проблем, виробленням системного підходу, координацією галузевих проектів задля виділення пріоритетів на кожному етапі, а також формуванням суспільної свідомості: розвінчанням міфів та ілюзій, ламкою шкідливих стереотипів, загалом, як я це колись сформулював, «освітою заради свободи».

Докладніше читайте у колонці старшого економіста CASE Україна Vladimir Dubrovskiy для The Page

@costukraine
👉 Ціна держави - тільки високоякісна економічна аналітика