🏦🇺🇦 Перший місяць війни для банківської системи: доходи та прибутки банків у березні
Ексклюзивна аналітика від нашого банківського експерта Євгена Дубогриза
Якщо резюмувати, то як в старому анекдоті: «Ну, ужос. Але не ужос-ужос-ужос» 🙂
Чистий збиток у березні 2022 – 10.1 млрд грн. У березні 2021 був чистий прибуток 4.44 млрд. Варто порівнювати березень до березня, аби картинка була більш-менш коректною.
Одразу попередження, що якихось глобальних висновків то цій картинці робити не варто.
А) Просто зарано – це перші дані, ще не всі банки все визнали, ще не всі збитки понесено та невідомо, які очікувані, й, що головне, війна триває й завдає нових збитків кожного дня.
Б) ситуація від банку до банку суттєво різниться в) Даних лише про прибутки та збитки вкрай недостатньо для аналізу, це лише одна, як то кажуть, «частина слона».
Тому тут більше статистика, ніж аналіз (хоча в нас ці речі часто плутають, та не лише в нас).
Найбільше просіли – в порівнянні з березнем 2021 року – комісійні доходи, більш ніж вдвічі (-57%). Тут нічого дивного: три найбільші банки на березень скасували комісії за еквайринг, ті банки, на які припадає десь 85% ринку платіжних систем. Тож попри, може, навіть, зростання безготівкових операцій, комісійні доходи впали.
Процентні доходи: тут дещо дивна картина. Вони зросли – і на чистій основі (див. графік), тобто, доходи мінус витрати, і взагалі (березень 2021: 20.4 млрд, березень 2022: 21.4 млрд) Зрости вони (маю на увазі, отримані) в березні не могли в принципі, із зрозумілих причин.
Зросли нараховані – які банки нарахували, та чи отримають, це дуже велике питання (скоріше ні, аніж так). Тож під ці нараховані доходи сформовано великі резерви («по-бухгалтерські» це виглядає: нараховуємо 100, потім списуємо 50, або й більше). Скільки? Думаю, із 21 млрд нарахованих процдоходів резерви це мінімум третина, така собі прикидка.
Резерви під зменшення корисності активів (під кредитний ризик, в основному). Це очікувані банками, а, точніше, гарантовані збитки. Всього 15.9 млрд. Це досить мало як для такої кризи. Особливо враховуючи, що десь 35-40% від цієї суми це відрезервовані процентні доходи. Решта – це збитки від тих кредитів, повернення яких банк не очікує. 10 млрд чи навіть 16 млрд, як для наших портфелів – близько 540 млрд кредитів бізнесу, близько 210 млрд кредитів населенню (маю на увазі так звані «чисті кредити») – це дуже небагато.
Думаю, сума резервів надалі зростатиме, й більш значно. 16 млрд резервів – це лише перші прикидки. Відтак, зростатиме і сума збитків. Скільки це може бути? Якщо – бачив деякі прогнози – рівень непрацюючих кредитів (NPL) перевищить 50%, то це , додатково, близько 110-120 млрд лише за корпоративними кредитами, та ще десь близько 40-50 млрд по споживчих/іпотечних. Воно, визнання, звичайно, розтягнеться в часі, й дуже сильно, але загальний порядок цифр це щонайменше 150-200 млрд додаткових резервів, й, відтак, збитків.
Цікава складова «інших доходів» - від’ємний показник податку на прибуток за березень, мінус 1.7 млрд. Спрощено: фінрезультат до оподаткування від’ємний (збиток 11.7 млрд грн), тож і податок теж від’ємний. Це дещо покращує значення фінрезультату за березень.
У залишку. Цифри не надпесимістичні. Але треба брати до уваги, що це лише початок, дуже багато кредитів буде визнано непрацюючими, банки усіма способами уникають такого визнання, але воно, як то кажуть, «дожене».
Це все лише перші дані, перші прикидки. Десь така картина, яку ми будемо бачити протягом всього періоду активних бойових дій. Можливо, дещо покращиться ситуація з комісійними, й банки будуть більш охоче визнавати очікувані кредитні збитки та формувати резерви.
@costukraine
👉 Ціна держави - тільки високоякісна економічна аналітика