🏦🇺🇦 Банки у перший місяць війни: операційна ефективність.
Показник Cost to Income Ratio для українських банків у березні склав 66%.
Це добре чи погано, багато чи мало, що ще взагалі означає?
66% - високий показник. Це рівень найбільших європейських банків.

Як так сталося, що під час війни українські банки показують таку високу ефективність?
CIR це один із ключових показників ефективності роботи банків та банківської системи. Математично це відношення операційних витрат до операційних доходів. По суті це показник, який каже, скільки банки витрачають, аби заробити одну гривню доходів.
Умовно кажучи, CIR 66% значить, що, аби отримати гривню доходів банки в середньому мають витратити близько 66 копійок. Що менший CIR, то краще. З європейської практики «умовно безпечним» заведено вважати CIR десь близько 65-70%, якщо вище, це вже великий ризик, що банк не зможе перекрити операційним прибутком свої очікувані збитки (те, що називається «резервами» або «кредитним ризиком»). Й відтак, буде не дуже платоспроможним. Зрозуміло, це все case by case.

Перше. Сам по собі, без динаміки, без інших показників місячний CIR взагалі мало що означає. Краще брати квартальний, а ще краще річний (або за останні 12 місяців, аби уникати впливу сезонності та разових доходів. Хоча березень в цьому плані місяць досить "безпечний").

Друге. В динаміці, в порівнянні з аналогічним показником попередніх місяців та аналогічного періоду минулих років, це вже більш цікаво.

Що цікаво тут. CIR 66% у перший місяць повноцінної справжньої війни, з окупацією та невизначеністю, ось таке значення CIR виглядає дуже оптимістичним. Для порівняння: найбільші банки ЄС (113 так званих significant institutions) минулого року мали квартальний CIR в діапазоні 64.3-66.0%. За бажання легко можна зробити дещо хибний висновок, що нібито українська банківська система навіть під час відкритої війни нічим не гірша від європейської системи у мирні часи. Це не так. На банківську систему «лягла» війна, це збитки й величезна невизначеність, і в якому стані банки вийдуть з війни, не знає, мабуть, ніхто.

Ще порівняння. CIR у березні 2022 – десь приблизно такий як у березні 2020 року, під час першої хвилі пандемії та запровадження карантину, тоді було 64%, зараз 66%, різниця непринципова. Але тоді березневі збитки банків були значно меншими. Навіть не так: у березні-2020 банки навіть змогли лишитися маржинально прибутковими (244 млн), тоді як у березні 2022 зафіксовано дуже значні збитки – 10.7 млрд грн.

Третє. Динаміка місячного CIR у цьому році. Січень 39%, це навіть краще, ніж у «безпроблемному» січні 2020. Лютий 48% - там є нюанси, пов'язані з доходами державних банків /досить багато розписувати/, але в цілому, на тому новинному фоні, що був у лютому, показник непоганий. Березень – 66%. Нібито органічна динаміка.

Четверте. Та є нюанс. Внаслідок чого так сильно зріс CIR у березні? Якщо подивитися на складові більш детально, то за великим рахунком, головним фактором було зменшення комісійних доходів. У березні три найбільші на ринку платіжних операцій банки відмовилися від комісії за еквайринг, відтак комісійні доходи за системою просіли аж на 57%.

Що було б, якби комісії не скасували? Якщо взяти – дуже на око – скорочення «фізичного обсягу» платежів приблизно на 25% внаслідок війни й скорочення ділової активності взагалі – швидкі розрахунки дають CIR за березень 2022 в районі 58-60%. Приблизно стільки ж було у березні минулого року.

П’яте. Ок, і що? Те, що це не дуже реально. Війна, невизначеність в економіці, скорочення постачання, розрив виробничих та логістичних ланцюжків. Криза неплатежів – це не «зрада», а констатація факту – багато позичальників банків припинили діяльність, багато не припинили, але не мали змоги платити. Але ефективність банків – без урахування зниження комісійних доходів – лишилася на тогорічному рівні.