​​Баг статистики? Ні. Статистика НБУ дуже точна і коректна. Якщо вона щось показує, то так і є.
Шосте. Але як так могло статися – що ефективність роботи банків у першій місяць війни, у період найтяжчого шоку, погіршилася дуже незначно? Найлогічніша відповідь така: банки ЩЕ не визнали реальної якості активів. Тобто, не взяли до уваги чи не встигли порахувати, скільки позичальників не будуть платити.

Своїми словами. Багато позичальників припинили обслуговувати кредити. Де-факто банки мають оцінити, хто з таких позичальників не зможе платити взагалі. А хто відновить платежі після шоку, або після закінчення воєнного стану. За першою групою банки не мають вже нараховувати відсотки, бо фактично їх не отримають.

Але, судячи зі статистики, сталося так, що банки продовжували нараховувати відсотки за кредитами майже всіх позичальників – і тих, що платять, і тих, що не платять. Це, до речі, видно із значення нарахованих (не отриманих) процентних доходів – у березні цей показник впав всього на 13% до лютого (з 24.6 до 21.4 млрд грн). Це при тому, що ставки за кредитами знизилися, плюс банки ще стали менше отримувати процентних доходів від НБУ (замість 2-тижневих депсертифікатів перейшли на овернайти, вони дають менший дохід).
Ці нараховані, але не отримані відсотки потім «списувалися» внаслідок збільшення резервів – там дійсно збільшення майже на 16 млрд грн за місяць. Але не операційну ефективність воно не вплинуло.

Чи мали банки право так робити. Абсолютно. Юридично мали повне право.
Сьоме. Резюме. Що це означає?

Означає це те, що
А) Банки лише почали визнавати збитки. Цифри за березень – це лише перші прикидки. Дуже обережні. Тому картина зараз виглядає оптимістично.

Б) Збитки банків будуть зростати. Скоріше за все, дуже значно. Банки будуть максимально відтягувати визнання у часі. І це правильно з точки зору банків – аби не провокувати паніку та негативні новини. Але це може стати проблемою для НБУ, який може не бачити всієї реальної картини, й відтак, може не встигати реагувати адекватно.

В) Операційна ефективність системи буде погіршуватися. Реальну ефективність, скоріше за все, ми побачимо десь через три місяці після початку війни, коли банки вже юридично змушені будуть визнавати дефолт (за пунктом 164.1 Постанови 351 – тобто прострочку) за тими кредитами, які не обслуговуються та не будуть обслуговуватися. Це в кращому випадку. Бо буде ще маса кредитів, які технічно обслуговуватимуться, але їх фактично вже не буде погашено.

Г) Це так і має бути. Тут жодної зради. Надвеликі, безпрецедентні збитки банків – це абсолютно очікувано. Зараз це не так важливо, як ліквідність, тобто, можливість розраховуватися із вкладниками тут і зараз. У переважної більшості банків проблем із ліквідністю немає.

Д) Якими будуть збитки, яким буде тиск на капітал, чи впораються банки з цим тиском – про це ще зарано говорити. Важливіше, що вони, банки, працюють.

Читайте також: Перший місяць війни для банківської системи: доходи та прибутки банків у березні
Автор: банківський експерт CASE Україна Eugene Dubogryz

@costukraine
👉 Ціна держави - тільки високоякісна економічна аналітика