Росія хоче запровадити рубль на території окупованої Херсонської області. Навіщо це потрібно та що це означає?

Роз'яснює наш банківський експерт Євген Дубогриз:
1) Це суто політичне рішення, що не має жодного стосунку до економіки.
2) Це порушення монетарного суверенітету України. Фактично – оголошення війни з боку російського центрального банка. Та юридичне визнання окупації /не «спецоперації», а окупації/ частини суверенної держави росією.
3) Це на 99.9% буде визнано порушенням положень Гаазької конвенції 1907 року. Та, скоріше за все, Articles of Agreement of the International Monetary Fund, прийнятих ще на Бреттон-Вудській конференції (конкретно – Article I, пунктів (i), (iii) та (iv)).
4) Це абсолютно неетична з точки зору центробанкінга дія, яка може стати навіть приводом для нових санкцій до росії з боку МВФ та центральних банків розвинених країн. В теорії навіть приводом для призупинення членства росії в МВФ чи виключення з МВФ.

Докладніше:
1) Можливе – чи бажане росією – запровадження рубля в Херсонщині: дія суто політична. Мета: дисбалансувати настої населення, підготувати жителів до так званого «референдума про створення ‘народної республіки’», засвідчити територіальні претензії на частину України. До економіки чи захисту населення це це не має жодного стосунку: Україна має можливість та змогу здійснювати повноцінний обіг гривні на цій території. Власне, весь цей час навали, більше двох місяців, воно так і є. Розрахунки у гривнях проходять, прймаються банками та населенням, жодних непереборних перепон з цим немає.

2) Це пряме порушення монетарного суверенітету України та Національного банка України. Що таке «монетарний суверенітет». Це право держави:
- емітувати (випускати) грошову одиницю – банкноти та монети – які є єдиними легальним засобом платежів на території держави
- визначати вартість та змінювати вартість грошової одиниці
- регулювати обіг та використання цієї грошової одиниці та інших грошових одиниць (платіжних засобів) на території країни.

Запровадження рубля на території України – безпосереднє порушення всіх трьох цих принципів.

По суті це можна назвати прямим оголошенням війни з боку росії, у даному випадку, з боку російського центробанка, визнанням вторгнення та окупації частини іншої суверенної держави.

3) Чи є це порушенням Гаазької конвенції 1907 року /та, можливо, статутів МВФ 1944 року, точніше, все 2010 року, тоді було останнє оновлення/?

Юридично це під питанням. Положення конвенції непрямо, але забороняють /чи «забороняють, але непрямо»/ окупантові змінювати валюту на території окупованої країни. Проте були випадки, коли у окупованій країні вводилася інша валюта, при тому, що країна не визнавалася такою, яка втратила суверенітет – наприклад, під час окупації Ірака у 2003 році, пише Франсуа Джіанвіті, колишній Генеральний Радник та директор юридичного департамента МВФ у аналітичній записці «Поточні юридичні аспекти монетарного суверенітету» /Current Legal Aspects of Monetary Sovereignty/. «Запровадження нової валюти саме по собі не є порушенням Гаазьких конвенцій, бо воєнний окупант може вживати економічних заходів задля суспільного блага окупованої країни», пише він.
З іншого боку. Фактично це порушення.

Аби такі дії не були порушенням конвенції, необхідно виконання хоча б однієї з двох умов. Перша – відсутність міжнародно визнаного керівництва країни (як у випадку з Іраком-2003; Рада Безпеки ООН саме через це не визнала порушення конвенцій). Друга – неможливість здійснювати інший тип грошового обігу, окрім як запровадити валюту окупанта.
Обидві ці умови у випадку Херсонщини не виконуються. Керівництво України на місці – і Президент, і Уряд, і Верховна Рада, і НБУ – і є легітимним та визнаним у світі. Можливість забезпечувати обіг гривні на окупованих територіях є: банківська і платіжна інфраструктура майже не ушкоджені, СЕП (система електронних платежів) працює, відділення банків працюють, єдиний нюанс може бути з доставкою готівки, та це той нюанс, який заважатиме повноцінному обігу гривні.