❗️Якщо військова загроза триватиме, 50% українців планують жити за кордоном. Як відновлювати економіку

Виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук написав колонку для Forbes про економіку «Дикого поля», яка привабить людей, що цінують свободи та нормально сприймають ризики.

Викладаємо тези:
➊ Ризик масового відтоку працездатних людей з України. Неминучість, яка чекає українську економіку після зняття заборони на перетин кордону військовозобов’язаним, – це шок зарплат. Середня валова зарплата в Польщі у 2021-му році була більше $1400 на місяць, в Україні до війни – близько $500.

➋ Як державі повертати людей? Високих зарплат (тобто високої продуктивності праці) можна досягти лише інвестиціями в технології. А технології приходять тільки туди, де є економічні свободи і «залізобетонний» захист прав власності та верховенства права.

Ще до війни головним жахом для макроекономістів був час, коли сім’ї заробітчан, яким приходили багатомільярдні валютні перекази ($15 млрд у 2021 році), переїдуть до своїх чоловіків за кордон. Так от: цей час настав.

➌ Соціальні зобов’язання, які й до війни були неспівмірні з економічними можливостями, ще більше зростуть внаслідок війни. Пенсіонери нікуди не поїдуть, а інвалідів та ветеранів війни буде багато. Бути платником податків в Україні і до цього було непросто, а в нових умовах це може стати надскладним завданням. Колективний Захід також не візьме на себе зобов’язання оплачувати державні соціальні зобов’язання довічно.

➍ Формула «Дикого Заходу» чи «Дикого поля», що полягає у вільному полюванні та вільному заселенні земель в обмін на готовність ризикувати життям та майном, може стати тією основою, яка дасть поштовх стійкому економічному розвитку в умовах постійної загрози зі Сходу.

➎ Чим наповнювати і як втілювати економічну політику «Дикого поля»? Обмежити всеохопну владу чиновників. Впливовість українських можновладців базується на відсутності верховенства законів. Замість чітких правил гри та невідворотності покарання в нас діє громіздкий держапарат, заточений на тотальний контроль. Цей контроль ніяк не запобігає масштабним корупційним схемам, але для законослухняних громадян створює зайві клопоти.

Звільнення підприємців від надлишкових соціальних обтяжень. Саме так, не збільшення соціальних гарантій, а їх розумна оптимізація. Менше соціальних зобов’язань, більше ринкових свобод – це те, що вимагатиме нова економічна реальність в Україні. І спрощене трудове законодавство.

Третій напрямок – це підвищення якості міграційної політики. Очевидно, що наша перемога спричинить багато проблем і в Росії, і в Білорусі. Потік трудових мігрантів із цих країн буде йти не тільки в розвинені країни.

Важко зараз сприймати будь-що російське, однак потік росіян та білорусів буде наростати по мірі нашого економічного відновлення. Україні потрібно готуватися до цієї неминучості вже зараз, щоб мігранти з недружніх країн допомогли відновитися економічно, але при цьому не принесли повзучу міграцію «руського міру».

❗️ Ця публікація стала можливою завдяки польському фонду з міжнародної солідарності "Fundacja Solidarności Międzynarodowej" (FSM) та програмі Міністерство зовнішніх справ Польщі "Polska pomoc".

@costukraine
👉 Підписуйся на високоякісну економічну аналітику