❌Схоже, уряд відмовився від ідеї впровадити 10% імпортний збір. Це сталось завдяки тиску та критики з боку бізнесу, експертної спільноти та продуктивних лобістів.
Ідея впровадити 10% мито на імпорт викликала шквал негативу в бізнесовій та експертній спільноті. Дослухавшись до їх голосу, за попередніми даними, Уряд вирішив не вносити до Парламенту цей законопроєкт.
Основна критика з боку аналітичних центрів полягає на наступному: враховуючи ситуацію з торговим балансом, який покращується, збільшення доходів бюджету та скорочення видатків бюджету - експерти не бачать необхідності у додатковому зборі на імпортні товари.
Запровадження такого збору призведе до низки негативних наслідків, зокрема:
- значна кількість товарів першої необхідності, зокрема ліки, електроніка, пальне тощо - не виробляється в Україні, тож додаткове імпортне мито призведе до подорожчання цих товарів та збільшення показників інфляції в цілому.
- додатковий імпортний збір стимулюватиме контрабанду та сірий імпорт, проблема з якими є і зараз, а із впровадженням додаткового збору - обсяги контрабанди суттєво зростуть. Крім того - необхідність купувати готівкову валюту для контрабанди - додатково збільшить тиск на гривню на готівковому валютному ринку
- такий збір стимулюватиме експортерів до формування різних схем, за яких експортери будуть мати переваги перед іншими гравцями ринків.
👉Також свою позицію щодо впровадження мита висловила Українська рада бізнесу. Логіка представників бізнесу в цілому схожа з представниками експертного середовища. УРБ вважає, що запровадження 10%-го збору на придбання валюти імпортерами призведе до:
• Тінізації економіки України, розширення обсягів контрабанди, дропшипінгу та готівкових розрахунків повз фіскальні реєстратори, скорочення cashless економіки.
• Зростання попиту на готівковому валютному ринку.
• Зростання інфляції внаслідок неминучого підвищення цін на товари та послуги для кінцевих споживачів, в першу чергу – на товари критичного імпорту.
• Суттєвого підвищення цін на продукцію прямих інвесторів, які зайшли на український ринок без посередництва імпортерів. На сьогодні переважна більшість таких інвесторів поступилися своєю маржею і стримують ціни, щоб зберегти частку ринку, продаючи імпортні товари, ціна яких розрахована за «старими» курсами.
• Зменшення бази оподаткування податком на прибуток та ПДВ для тих компаній, які не зможуть конкурувати з чорним імпортом і зберігатимуть ціновий поріг для своїх товарів.
• Суттєвого погіршення інвестиційного клімату та перенесення виробничих потужностей за межі України.
• Фактичного запровадження державою обмежувальних санкцій, які ускладнять співпрацю з розвиненими країнами, призведуть до розірвання коопераційних зв’язків.
❗️ Проект фінансується Solidarity Fund PL в рамках польської співпраці з розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Публікація виражає виключно погляди автора і не може бути ототожнена з офіційною позицією Міністерства закордонних справ Республіки Польща.