🤦🏻♂️⚽️ Як Верховна Рада поховала український футбол та його перспективи
Вчора в екстреному порядку 317 нардепів проголосували за законопроект №7719 щодо розмежування спортивних заходів і змагань.
Суть законопроекту полягає у тому, що права на трансляції матчів, в першу чергу футбольних, належать клубам, а не якимось організаціям (об'єднання клубів чи спортивна федерація).
Щоб пояснити всю дичину цієї ідеї дамо історичний екскурс. У далекому 1992 році боси клубів Англійської прем'єр-ліги з подачі телемагната Руперта Мердока зробили революцію в англійському футболі, яку потім повторили інші країни - від Іспанії до Польщі і Румунії.
1. Права на трансляцію належать виключно АПЛ, а не клубам. Клуби (один клуб - один голос) голосують більшістю за рішення, у т.ч. кому продавати права на трансляцію.
2. Гроші розподіляються виключно всередині клубів АПЛ, а не йдуть в інші ліги, як було раніше.
3. Гроші розподіляються за наступною формулою: 50% - рівномірно між всіма клубами; 25% - залежно від місця у таблиці; 25% - від кількості показів.
Ліга маючи від клубів карт-бланш почала займатися упаковкою свого продукту і його активного просування всередині країни та за кордон. Клуби не втручалися і лише голосували за комерційну пропозицію раз на 3-5 років (в залежності, коли закінчувався контракт).
Тоді це їм дозволило заключити небувалий для тих часів контракт на $220 млн / рік. Зараз вони продають свої трансляції за $1,82 млрд / рік. Це робить продаж телеправ статтею №1 для сучасних клубів. Наприклад, у сезоні 20/21 Шеффілд Юнайтед, які посіли останнє місце, отримали за телетрансляції $110 млн.
Власне заробляння на спорті дозволяє залучати кошти на кращих гравців, тренерів, робити експансії в інші країни та континенти, збільшуючи армію вболівальників.
Зараз пролунають зауваження, мовляв, як можна порівнювати бідну Україну і заможну Англію. Не питання.
Сусідній румунський чемпіонат примудряється заробляти на продажі трансляцій $28 млн, а поляки - $50. Ці чемпіонати не цікавіші за український, їхні клуби не сильніші за наші, там грають менш зіркові якісні футболісти (якщо брати вартість гравців по Трансфермаркт). Але тому, що у них немає українського бардака, їм вдається заробляти на продукті.
У нас роками йшли розмови про телепул - клуби віддають свої права УПЛ, яка їх продає. До того як померли канали "Футбол" причина чому в Україні не може бути телепул називалась упередженість мовника: вшанування Шахтаря та знищення його конкурентів, зокрема, Динамо Київ.
Ніби то канали "Футбол" померли і вже немає упередженості, є можливість провести конкурс. І його провели - перемогла Setanta. Контракт на 3 роки за $16,2 (включно з витратами на виробництво) - чистими (з виключенням втрат на виробництво) біля $3,6 млн/рік.
Але Суркіси та Ігор Коломойський вирішили наплювати на попередні домовленості і далі крутять матчі своїх клубів на своїх каналах. Зрозуміло, що за таких умов жоден притомний інвестор не прийде в Україну і не буде розвивати тут бізнес. Цим клубам загрожували санкції.
І що вони вирішили? Подати законопроект, який закріпляє права на трансляції за клубами. Законопроект швидко прийняли без всяких других читань. Підтримали 314 депутатів.
Тепер ми не матимемо перспектив перетворити український футбол на привабливий телевізійний продукт, за який платитимуть гроші, далі будемо сидіти на олігархічній голці (чекати грошей від олігархів) і як причеп купа інших проблем в якості наслідків - договорняки, корупція, огидна видовищність, схематоз та занепад.
І все це зроблено ще за наші з вами податки🤬