Останні роки ми багато писали, показували відео, що збанкрутіла солідарна пенсійна система України (та небажання її реформувати) - це друга за масштабами загроза української державності після кремля.
Замість радикальної реформи і відмови від солідарки українські політики після Кучми (як не сумно визнавати, але він останній реформатор пенсійної системи України) лише займалися заграванням з пенсійним електоратом у вигляді виплат (юліна, вітіна, вовіна тисячі), підвищень пенсій. Це призводило до того, що збитковість пенсійного фонду все зростала (як в кількісному, так і у відносному значенні): у середині 00-х дефіцит ПФУ складав десь 15%, а в останні роки - 40%.
Це примушувало придумувати нові податки (з мобільного зв'язку, сплата при першій реєстрації авто) та забирати гроші з інших статей (освіта, медицина, наука, оборона).
Збільшення армії пенсіонерів відлякувало будь-яку владу від ідей зменшення податків на працю, щоб дало стимул до "детінізації зарплат" та призупинило відтік працездатного населення за кордон.
Ну і загалом зменшення перерозподілу ВВП державою є однією із запорук до економічного зростання країни.
І ось з цими соціально-економічними хворобами ми зустріли війну. Скасування солідарної пенсійної системи після закінчення війни має стати однією із перших реформ. Бо ця чорна діра не дасть нам розвиватися далі.
Коментарі (11)