​​📈💡Дослідження нічного освітлення показує, що диктатори брешуть про економічне зростання. Супутникові дані натякають на масштаби їхнього обману

Беніто Муссоліні був тираном, але принаймні він змушував поїзди їздити вчасно, стверджує одна історична легенда. Диктаторів часто вважають безжальними, але ефективними. Офіційні дані ВВП підтверджують цю думку. З 2002 року середнє економічне зростання в автократіях було вдвічі швидшим, ніж у демократичних. Але насправді потяги при Муссоліні часто запізнювалися, а економічне управління диктаторами може бути не таким ефективним, як вони заявляють.

The Economist зробив огляд рецензованої статті (peer-reviewed) економіста Луїса Мартінеса (“How much should we trust the dictator’s GDP growth estimates?”, by L.R. Martinez, 2022; Freedom House; World Bank), який досліджував показники зростання ВВП диктаторів. Для цього він використовував супутникові дані про яскравість світла в країнах вночі (відомий показник ВВП). І поєднав їх із даними Freedom House про політичні системи країн. Таким чином він хотів перевірити наскільки країни завищують свої дані і чи є кореляція між демократичними та авторитарними країнами – другі більш схильні до «перебільшувань».

Дані показали, що звітний ВВП диктаторів, як правило, зростав набагато швидше, ніж вказували на супутникових знімках їхніх країн.

Цікаві моделі в даних свідчать про маніпуляції як причину. Мартінес виявив, що невідповідність між супутниковими даними та даними про ВВП не з’являлася в диктатурах, доки вони не стали надто багатими. Порушення були найбільш поширеними в тих частинах показників ВВП, якими найлегше маніпулювати – інвестиції та державні витрати.

Згідно з оновленими цифрами, які він надав The Economist, кумулятивне зростання ВВП між 2002 і 2021 роками в «невільних» країнах скоротилося майже вдвічі: зі 147% до 76%.

Пояснення, мабуть, просте: можливість і мотив. Частина того, що робить диктатуру диктатурою, полягає в тому, що сумніватися в офіційній лінії небезпечно. У той же час автократичні режими мають сильний стимул звітувати про здорове зростання: його відсутність може сприйматися як ознака некомпетентності чи слабкості, що диктатори не можуть собі дозволити.

Підлеглі автократів стикаються з аналогічними стимулами. У подібному дослідженні Джеремі Уоллес виявив неправильну звітність китайських провінцій. Зокрема, згадував слова партійного секретаря провінції Хунань Лі Кецяна, який з усмішкою казав, що показники ВВП "тільки для довідки".

👉Чому це важливо для українського контексту? Роками даними про ВВП (на душу населення) різного роду політики формували у українців комплекс меншовартості і показували в бік авторитарних Білорусі та країни 404, мовляв, подивіться, що вам дала ваша демократія? Там ВВП більший і жити краще.

А, насправді, ті ж рускіє жили гірше за українців, якщо порівнювати росіянську дєрєвню і українське село, росіянський райцентр і український райцентр/адміністративний центр ОТГ. А "білоруське чудо" трималося на безмитній дешевих російській нафті, яку переробляли і продавали нафтопродукти в Україну, та газу. Але це все в обмін на частину білоруської незалежності. І, знову ж таки, в білоруській провінції грусть-пєчаль, бо за межами державного сектору роботи не існує.

До речі, на цьому графіку можна приблизно побачити масштаб брехні кремля про свої економічні досягнення: малювали десь на рівні 75%, а в реальному житті - 40%. А що ще чекати від країни, яки давно звикла малювати результати: чи то російські вибори, чи то якійсь псевдореферендум у Криму...

На картинці: Автократичні країни повідомили відрапортували про Зростання ВВП в середньому на 147%. Супутникові знімки свідчать про справжній показник у 76%