🧑⚖️ Індекс верховенства права 2022: 3 уроки для України
Ми вже писали про це, тому додаємо думки білоруського економіста Ярослава Романчука.
World Justice Project опублікувала свою щорічну доповідь "Індекс верховенства права-2022" (Rule of Law Index).
В Індексі-2022 Україна погіршила своє становище на два місця, посівши 76 позицію з показником 0,5 балів. Виходить, що більш ніж на 30 років країна збудувала лише половину правого фундаменту світу, благополучної економіки та процвітаючого суспільства. Україна вперше потрапила до рейтингу Індексу верховенства права у 2011р. Тоді вона була на 57-му місці з 66 країн із показником 0,32 бала. Виходить, що період 2011-2022рр. Україна практично не працювала над зміцненням правових інституцій.
Сусіди України у рейтингу – Шрі-Ланка, Гайана, Індія, Узбекистан та Таїланд. Слабка втіха, що гіршою за Україну буквально на одну соту виявилися Бразилія, Сербія та Албанія. Передбачувано гірше значення індексу верховенства права в Китаї (95-е місце, 0,47 балів), Білорусі (99-е, 0,46 балів), Росії (107-місце, 0,45 балів) та навіть авторитарної Туреччини (116- е, 0,42 бали).
Із восьми чинників в України найгірше з «відсутністю корупції». Країна знаходиться на 116 місці з показником 0,33 бала. Другий критично низький фактор – «правозастосування». По ньому в України 0,42 бали та 106-те місце. Поганий показник за «кримінальним правосуддям» – 93-е місце (0,37 балів) та за «обмеженнями повноважень влади» – 92-е місце (0,47 балів). Найкращий показник з «відкритості уряду» – 50-те місце (0,56 балів) та «фундаментальні права» – 55-е місце (0,6 балів).
Індекс верховенства права – це цінний діагностичний інструмент, а також джерело рекомендацій для всіх країн, які хочуть вирватися з бідності, створити сприятливі умови для життя та роботи, виховання дітей та благополучної старості у світі та достатку.
Урок № 1. У Топ-30 країнах Індексу верховенства права немає жодної країни з неякісними правовими інститутами забезпечення принципу верховенства права. Хочеш перетворити країну-руїни на країну-картинку – займися функціоналом держави, створенням незалежних судів, надійної поліції та якісних правоохоронних органів. На це мають бути спрямовані основні ресурси. Якщо країна не має Індекс верховенства права більше 0,65 балів, їй не можна мати держвитрати понад 25% ВВП через високі корупційні ризики та загрози захоплення держави потужними лобістськими групами.
Урок № 2. 21 країна одночасно входить до топ-30 Індексу верховенства права-2022 та Індексу економічної свободи-2022. Буквально на соті частки пункту від Топ-30 за Індексом економічної свободи знаходяться Норвегія (32 місце), Австрія і Швеція (33), Люксембург (36) і Кіпр (38). За 30 років спостережень встановлено чіткий, очевидний взаємозв'язок між рівнем економічної свободи та темпами розвитку економіки. Мала держава (розмір держвидатків до 25% ВВП), мінімальне регуляторне навантаження, держвласність менше 15% усіх активів) – ось найкраще середовище для створення правових інститутів розвитку та зростання.
Урок № 3. Жодній країні світу з пострадянською спадщиною в рамках Держави загального інтервенціонізму не вдалося створити якісні інститути верховенства права та державного управління. Без цього немає шансів на швидке, довгострокове економічне зростання та розвиток. Отже, для такої країни, як Україна, спочатку необхідно радикально скоротити функціонал Держави, провести глибоке дерегулювання, вдягнути на Уряд смирительную сорочку (інфляція – мах 2% на рік, держвитрати – мах 25% ВВП, заборона дефіциту бюджету, держборг – мах 20% ВВП, держвласність (мах 15% всіх активів), а також запустити на повну потужність механізми політичної конкуренції та відповідальності.
Зрештою у країни буде і верховенство права, і швидке економічне зростання. Тільки так, ніяк інакше. Переставляти місцями ці дії не можна.
Власне, саме тому ми - Ціна держави та Останній капіталіст - ініціювали петицію, яка починає довгий шлях боротьби за верховенство права. ✍️ Підпишіть петицію про право платника податків на презумпцію невинуватості
@costukraine