Програма дій чого не робити. Не сваритися на рівні влади, коли внутрішні конфлікти вилізають на публіку, це дестимулює наших партнерів та економічні ринки.

Найпростіший приклад – холодна війна, яка була між Міністерством фінансів і НБУ. Одні підняли облікову ставку, інші не захотіли підвищувати дохідність за ОВДП. Стосунки нормалізувалися, але це призвело до дисбалансів в економіці та фінансовому секторі. Кажуть про наявність надлишкової ліквідності банків, якої взагалі ніколи не було в країні, але кошти не йдуть на фінансування державного боргу, вони йдуть кудись в інший напрямок. Не потрібно шукати простих рішень. У нас наявна культурна парадигма, що нам треба якийсь прорив і водночас щось просте.

Дуже багато людей намагаються спекулювати, пропонувати якість прості рішення всіх проблем – реформа фондового ринку, проривна податкова реформа, відновлення кредитування. Не потрібно робити таких популістських тем, бо простих рішень зараз взагалі немає. Їх немає і в нормальній економіці, будь-яке рішення треба осмислювати і орієнтуватися не лише на те, що було в минулому, оскільки такого досвіду як у нас ще ніколи не було.

Також не контролювати все й одразу, як у нас намагаються робити. Прийнято поставити повсюди своїх людей, які б наглядали і контролювали. І звичайно не брехати, тобто казати нашим партнерам те, що ми можемо виконати, і те, чого ми точно не виконаємо в якійсь перспективі, не обманювати.

Довіра – це наш основний майбутній капітал.

За опитуваннями, рівень підтримки ЗСУ в Україні більше 90%, такого нема і не було ні в кого. Довіру ЗСУ ми всі завоювали, її треба підтримувати, а це означає, що не повинно бути жодної брехні, спотворення чи такого, що негативно сприймали б партнери.
**Євген Дубогриз, експерт з банків CASE Україна

**Докладніше[ за посиланням.

](https://case-ukraine.com.ua/publications/makroperspektyva-shho-nas-chekaye-2023-roku/)@costukraine