В контексті нашого відео "Чому працівники не мають права на прибутки підприємства" згадався наш давній пост про те як один з наших адмінів декілька років тому активно займався фалеристикою та виробляв власні значки найтитулованішого клубу України.
Бейджкрафтінг був складовою хобі, а не інструментом для заробітку. Але він керувався капіталістичною логікою: навіть хобі повинно приносити гроші, щоб їх реінвестувати і підвищувати якість і масштаби хобі.
За допомогою колег по хобі він знайшов одного майстра-виробника значків. В нього було нестандартне замовлення: а) значки були великого розміру; б) товщина металу на 50% товща зазвичай; в) покриття емаллю; г) кріплення "по одскульному" (тобто довоєнні часи) - гвинт на шайбі; д) і вишенька - гравіювання автора значка (тобто адміна).
Тоді собівартість цього виробництва коштувала 80 грн за знак (партія - 50 шт). Частину адмін залишав собі, частина шла на обмін з іншими фалеристами знаків ДК, а більшість - на продаваж. На першу партію він виставив ціну у 130 грн. До речі, націнка у 60% це доволі по-божеська, в інших вона складала 100-150%.
Якось цей майстер побачив знак на просторах інтернету із вказаним цінником та його охопила пролетарська лють. Він сказав: "що це за херня! я виробляю знаки, а цей ставить своє клеймо і ще наварює купу грошей на мені!".
Трудящій-пролетар виставив мені вимогу: або він ставить своє клеймо замість адміна-фалериста (звісно, що вартість клеймування за рахунок адміна і входить в ту саму собівартість) або адмін віддає йому 50% від прибутку (тобто 25 грн зі знака).
Його не цікавило те, що адмін: у вільний час сидів годинами на ebay, форумах, гортав онлайн-каталоги для пошуку ідей та натхнення дизайнів знаків; платив (крім першого) дизайнерам за дизайн знаку по складаному ТЗ; окремо для знаків робив "фірмове оформлення та упаковку" (щоб знак респектабельно виглядав); витрачав гроші і на рекламу у Facebook, щоб продати і на адміні були всі ризики за неуспішність продажу (а він як виробник незалежно від цього отримував гарантований прибуток за роботу); так само у вільний час ходив на пошту відправляти знаки або зустрічатися у Києві з людьми, щоб передати знаки.
Його цікавила виключно СПРАВЕДЛИВІСТЬ!!! Бо за його логікою це неправильно, що хтось заробляє надприбуток на тому, що він зробив своїми руками.
Дякуючи ринковій економіці, адмін попрощався з цим знедоленим виробником, витратив деякий час на пошук нового виробника і таки його знайшов. В нього виробництво було дещо дорожчим - 90 грн за знак. Адмін підняв цінник до 150 грн.
Боротьба за справедливість позбавила його клієнта.