Знайшли цікавий пост про моделлю повоєнної відбудови для України - перенесення досвіду Сінгапуру на український грунт.
Чому саме Сінг? Справа в тому, що його батьки-засновники вчились в Лондоні у повоєнні роки. Економічна модель будувалась на кейнсіанських рецептах відбудови Великобританії. Як відомо, у часи Тетчер від такої моделі відмовились (після того, як вона успішно виконала задачі по відбудові). Але в Сінгапурі ця модель успішно працює і сьогодні.
Отже, нинішній Сінгапур - це зліпок економіки повоєнної відбудови. І це дуже підходить Україні.
Що з цього випливає? Нам не потрібно чекати на західну допомогу чи розмороження "заморожених" к@ц@пських грошей. Зруйноване війною житло можна відбудувати за рахунок правильної організації пенсійних рахунків та депозитів робочої сили (labour force), обороту паперів ОВДП та фіскального стимулу.
Уряду вже сьогодні слід працювати над цією концепцією, а не займатись "LED лампочками" (якщо чесно, місцеві експерти в шоці від безпорадності економічного блоку нашого уряду).
Основу моделі становить трикутник Пенсійний фонд - Офіс Інвестицій - Офіс відбудови. Сінгапурський аналог - statutory boards triangle CPF-EDB-HDB. Statutory boards - це урядові агенції, які не просять грошей з бюджету на власне утримання, вони заробляють самі на себе. Тобто нових податків не потрібно для забезпечення їх діяльності. Організаційна структура відповідає принципам corporate governance з тією різницею, що KPI прописані в статуті, прийнятому як акт парламенту (звідси термін "statutory").
Які це матиме наслідки для сучасної України? Головне відзначити орієнтацію на 100% зайнятість, контроль над власною грошовою одиницею, що полягає у "друкові грошей" та їх обороті поза комерційними банками та міжбанківським валютним ринком. Перехід на індивідуальні пенсійні рахунки та спрямування фіскального стимулу на потреби відбудови житлового фонду. Не важко здогадатись, що це матиме колосальний мультиплікативний ефект на всю економіку, звідси ріст ВВП.
Усі деталі устрою цієї системи будуть згодом, включно з розрахунками по нашим реаліям.
Пост і картинка цікави, але є одне але: 1) Основу сінгапурської моделі складає британське право і британський суд. Тобто спочатку треба з судовою системою розібратися. Без неї всі ці картинки так просто забавки; 2) Ще одна складова сінгапурського успіху - це низькі державні видатки (щоправда у пості йдеться про пенсійну систему). Два роки тому ми порівнювали перерозподіл ВВП через бюджет: Україна - 47%, Сингапур - 20%. 3) Загалом будь-який копіпаст є помилковим. Досвід Сінгапуру - це досвід міста-держави, колишньої британської колонії зі всіма (позитивними наслідками), в якій сформувався авторитарний режим. Що варто з цього досвіду позичити - це п.1 і п.2