🌍🚢 Як відкриті ринки, багатосторонність роблять світ багатшим
Напередодні Всесвітнього економічного форуму вийшла фундаментальна стаття від МВФ про те як відкриті ринки роблять країни багатшими, а регуляції та обмеження шкодять економічному зростанню.
Викладаємо цікаві (на нашу думку) тези зі статті:
📌 Глобалізацію часто описують як процес все більш вільний потік ідей, людей, товарів, послуг і капіталу через національні кордони, що призводить до більшої економічної інтеграції. Основні фази глобалізації можна проілюструвати за допомогою відкритості торгівлі. Метрика — сума експорту та імпорту всіх країн відносно світового ВВП (див. верхній графік)
📌 Останніми роками кількість протекціоністських заходів зростає. Дані
з бази даних Global Trade Alert показує зростаючу кількість торговельних обмежень, введених країнами, зокрема у високотехнологічних секторах, які, ймовірно, пов’язані з національною безпекою чи стратегічною конкуренцією. Нижній правий графік показує динаміку запровадження обмежень з 2009 по 2021, які зросли з 400 до 2500. А графік ліворуч демонструє як зі збільшенням обмежень впала динаміка зростання.
📌Протягом кількох десятиліть міжнародна торгівля була каталізатором наздогону доходів у різних країнах, зменшення глобальної бідності та підвищення рівня життя. З середини 20 століття торгівля дозволило менш розвинутим країнам інтегруватися у світову економіку та досягнути скорочення відставання. А це, у свою чергу, сприяло підвищенню продуктивності країн, що розвиваються.
📌 В останні роки зростання глобальних ланцюжків створення вартості (GVC) сприяло розвитку розповсюдження технологій через приватні компанії.
📌 Виявлено міцний позитивний зв’язок між підвищенням відкритості торгівлі та темпами зростання економіки, що значно покращує рівень життя значної частини населення світу, а також сприяє різкому та тривалому зниженню глобального рівня бідності.
📌 Торговельна інтеграція також залучила працівників, особливо жінок, з меншої продуктивної діяльності до більш продуктивної праці.
📌 Лібералізація торгівлі, скасувавши тарифи, знизила ціни імпортованих ресурсів і споживчих товарів, від чого непропорційно виграли споживачі з низьким рівнем доходу.
📌 Глобальні вигоди від торгівлі, однак, часто нерівномірно розподілені між людьми і країнами. У деяких випадках створення глобальних ланцюжків вартості відбувалося за рахунок погіршення навколишнього середовища. Тим не менш, загалом торгівельна інтеграція функціонувала як двигун зростання доходів та інновації.
📌 Однак торгівля не є основним фактором зростання нерівності доходів усередині країни. У нерівності доходів важливу ролі грає внутрішня політика країн: фіскальна політика, працевлаштування та перепідготовка, інвестиції у виробничу інфраструктуру, реформи ринку праці та більша фінансова доступність — це забезпечує ширший розподілу прибутків від торгівлі.