Що сталося з ринком праці після 24 лютого

Як держава намагалася підтримати ринок праці та які нові регуляції у цій сфері з’явилися під час війни, читайте у статті аналітичного центру "Вокс Україна". Нижче наводимо стислий текст матеріалу.

ЗАЙНЯТІСТЬ
За оцінкою НБУ, станом на липень безробіття сягнуло 35%, перевищивши при цьому показник кінця 2021 року (9,8%) майже в 4 рази (у ІІІ кварталі НБУ оцінював безробіття на рівні 34%). Це пов’язано з повною або частковою зупинкою підприємств та втратою чи пошкодженням виробничих потужностей.

У жовтневому інфляційному звіті регулятор прогнозуєскорочення безробіття до 22,3% наприкінці 2023 і до 16,5% наприкінці 2024 року.

У 2023 році бізнес очікує відновлення економіки, проте більшість підприємств не планують наймати додаткових працівників, а значний рівень безробіття не стимулює підвищувати зарплати: 73% власників бізнесу говорятьпро підвищення зарплат, 26% залишать їх на поточному рівні.

РЕОЛОКАЦІЯ БІЗНЕСУ
Протягом 2022 року послугою релокації бізнесу скористалися понад 700 підприємств (це невелика частка із близько 240 тисяч українських підприємств), завдяки чому вдалося зберегти більше 35 тисяч робочих місць. Найбільше підприємств — 661 — перемістили в першій половині року, після липня темпи релокації суттєво знизилися.

Частина підприємств переїхали за кордон. Ці підприємства можуть стати «амбасадорами» України на іноземних ринках, перш за все європейському. Проте потрібно підтримувати зв’язки з цими виробниками — щоб якщо не повернути їх до України, то принаймні заохотити їхню співпрацю з українським бізнесом.

ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ
🟡Віддалена робота
З початком пандемії в українському Трудовому кодексі з’явилося поняття «віддалена робота». А 18 липня 2022 року Верховна Рада України ухвалила так званий «закон про фриланс», який передбачає «легалізацію» роботи фрилансерів і надає можливість малому та середньому бізнесу (до 250 працівників) офіційно наймати їх на роботу.

🟡Більша гнучкість для підприємств та нові можливості для роботодавців
Верховна Рада дозволила звільнення з ініціативи роботодавця, який не може забезпечити працівника роботою у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. 

1 липня Верховна Рада прийняла Закон № 2352-IX, який регулює трудові відносини під час воєнного стану. Цей закон дозволив зберігати за працівниками, яких призвали на військову службу, лише місце роботи й посаду, але не зарплату (це має скоротити витрати підприємств). 

🟡Стимулювання зайнятості
Законом 2622-ІХ від 21.09.2022 скасовано квоти на працевлаштування певних категорій населення. Натомість розширено переліки як соціальних послуг, так і категорій осіб, які можуть отримувати соціальні послуги (до них включено одиноких батьків та опікунів).

З 15 жовтня 2022 року спрощено працевлаштування іноземців та осіб без громадянства, а також отримання або продовження дії дозволу на працевлаштування іноземців.

🟡Нові можливості для військових
Закон №2488-IX стосується соціального та правового захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей. Він закріплює право на соціальну та професійну адаптацію певним категоріям військових.

🟡Фінансова підтримка підприємств 
14 жовтня 2022 р. уряд вчергове розширив програму «5-7-9», надавши можливість підприємствам, які через війну втратили свої виробничі потужності, отримати кредит на відновлення під 9% терміном до 5 років на суму до 60 млн грн (без урахування раніше виданих кредитів за програмами держпідтримки). На програму «5-7-9» на 2023 рік передбачено 16 млрд грн. З березня по грудень 2022 року в рамках цієї програми було видано кредитів на 72 млрд грн.

Окрім програми «5-7-9» та підтримки релокації, уряд надає підприємцям також гранти в рамках програми «єРобота». За 2022 рік уряд видав 2530 таких грантів на 1,6 млрд грн.

📲Підписуйтеся на канал
Вокс Україна/VoxUkraine!