❓🏦 Чи потрібне банківській системі стрес-тестування цього року? (2/2)
До стрес-тестування. Класичне стрес-тестування як таке вимагає певних умов. Які зараз неможливо виконати. Найперше – це передбачуваність та сталість регуляторного середовища. Своїми словами – що вимоги НБУ, насамперед, до капіталу, будуть сталими та незмінними. Цього зараз немає та не може бути через невизначеність.
Друга умова стрес-тестування – фокус на капіталі. Стрес-тестування, які проводив що НБУ, що іноземні регулятори, концентруються на капіталі, і метою є зрозуміти, чи достатній капітал для того, щоб протистояти майбутнім кризам. Якщо недостатній, то йде вимога докапіталізувати чи зменшити потребу за рахунок певних дій. Та ніхто, як мінімум, до закінчення AQR, не знатиме, що в банків з капіталом.
Третя умова для успішного стрес-тестування – наявність важелів впливу з боку регулятора. Тут зараз певна «пастка-22» - НБУ не застосовує до банків заходів впливу за порушення нормативів капіталу.
Четверта умова – достатність коштів у власників банків, аби їх докапіталізувати у разі потреби. Плюс бажання. Тут не певен, що воно зараз є – готовність власників збільшувати капітал, якщо стрес-тест покаже нестачу (а він покаже). Максимум, що тут можна буде чекати – це конвертації певних зобов’язань в капітал, і то не факт. І то, якщо є, що конвертувати. Та й не стільки справа в готовності, скільки в наявності коштів. І тут якраз може бути небезпечний момент для самого НБУ – коли НБУ випускає «рекомендацію збільшити капітал», власники банку на це не реагують, вивести банк з ринку НБУ не має права. Одне з найгірших моментів для регулятора – коли банки починають ігнорувати рекомендації, або навіть думати про те, що рекомендації можна ігнорувати.
Це до того, що рішення про проведення стрес-тестування, мені здається, варто відкласти як мінімум до закінчення AQR. Перевірки якості активів буде цілком достатньо, аби зробити висновок і про стійкість, і про життєздатність поточних бізнес-моделей, і для коригування чи то пак калібрації регуляцій та наглядових дій. Не треба все й одразу – як відомо, хто хоче все й одразу, отримує нічого та поступово.
Автор: Євген Дубогриз, асоційований експерт CASE Україна