Якщо прибрати обмеження щодо портів і логістики, то яким міг би бути рівень завантаження металургійних підприємств?
Викладаємо тези дискусії про металургію:
Рівень завантаження буде різним на різних підприємствах, тому що там виробляють різну продукцію, але ми зможемо повернутися до літнього рівня (30–45%) залежно від типів підприємства, гірничо-збагачувального комбінату, його клієнтів, сталевих комбінатів, хто на який ринок орієнтований. Однозначно ми можемо відновитися.
Зараз більш як 50% ГЗК України закрито, а відкриті працюють не більш як на 20%, тобто на дуже невелику потужність. Впливає також обмежена пропускна здатність Укрзалізниці і тривалі терміни доставки через черги. Хоча зараз черги зменшилися завдяки «Зерновій угоді».
Укрзалізниця каже, що їхня потужність пропускної здатності 400 вагонів на день, за нашими підрахунками – не перевищує 1800 вагонів/день.
Черга нині два тижні, можливо 10–12 днів, була 45 днів. Проте однак Укрзалізниця має обмежену пропускну здатність, бо наші західні прикордонні транзитні переходи не були готові до сировинного експорту. Європа також не була готова до сировинного експорту залізничним транспортом, оскільки там висока частка контейнеризації вантажів, які приймають через порти або мультимодальні перевезення за допомогою контейнерів.
Тому зі свого боку вони не могли підтримати нас, що обмежило наш експорт. У деяких експортерів вартість зросла вп’ятеро, у деяких – в 3–4 рази.
Ми здійснювали калькуляцію залізної руди, наприклад, через польські порти перевезення в Китай (раніше він посідав 45% нашого експорту), 100–110 дол. США становить увесь шлях за вартості тонни руди 100–110 дол. США. Логістичні витрати = повній вартості продукції. Це унеможливлює наш експорт, не враховуючи обмежені потужності Укрзалізниці та європейських портів.