💪🇺🇦Поліцентрична оборона по-українськи: пояснення стійкості України до вторгнення
Український спротив окупантам вже давно став предметом досліджень найкращих вчених. Група дослідників з George Mason University підготували дослідження, у якому доводять що успіх України полягає не у військовій допомозі заходу.
Воєнний бюджет Росії більший, ніж в України, навіть з урахуванням усієї отриманої допомоги. Росія витратила $82 млрд на прямі військові витрати з моменту вторгнення на кінець листопада 2022 року. Для порівняння Україна отримала $27 млрд військової допомоги.
Також причиною не є корупція в РФ, оскільки в Україні вона теж на високому рівні.
Справжня причина - поліцентричні (тобто децентралізовані) системи. На думку авторів, вони стійкіші до зовнішніх шоків, навіть за умов військового вторгнення. Тобто Україна перемагає завдяки більш розвинутим інституціям. Це і довіра, і гордість за співтовариство, і громадянське ставлення, і волонтерство (від дрібних ініціатив до великих фондів як Повернись живим, чи Фонд Притули), і добровольці з ТРО (формування з місцевих) та багато інших проявів цієї поліцентричності. На відміну від рашки, де все дуже жорстко централізовано та присікається будь-яка неконтрольована ініціатива.
У статті автори показують як поліцентричність дозволяє більш ефективно використовувати Україні набагато скромніші військові бюджети.
А також пропонують інституційну теорію поліцентричної оборони для розуміння механізмів, завдяки яким поліцентрична військова організація ЗСУ зробила їх більш стійкими та боєздатними.
Загалом вони визначають 4 переваги поліцентричної оборони України:
1) поліцентричний захист полегшує використання місцевих та контекстно-залежних знань.
2) допускає конкуренцію, експериментування та гнучкість.
4) знижує вразливість до одиничних відмов (тобто у разі збою частини системи зупиняється робота всієї системи).
4) вирівнювання стимулів для солдатів робити свій внесок у забезпечення оборони навіть за наявності інформаційної асиметрії.
Тобто сила в інституціях (Еленор Остром), а саме інклюзивних або відкритих інституціях (Робінсон-Аджемоглу). І те що робимо ми зараз - це йдемо до цих відкритих інституцій, на які спирається кожна розвинута країна.
Рекомендуємо статтю до прочитання, принаймні 4-й розділ дуже цікавий.