Економіка пошкоджена, великий розрив між доходами і навіть не видатками, а потребами. Як з цим працювати, як з цим жити, як з цього виходити?
Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна:
Для такої війни, яку ми зараз маємо, у нас ще не так усе погано. Якби не допомога наших партнерів і гнучкість та мужність нашого бізнесу, то падіння могло би бути набагато більше. Навряд чи є країни, які в стані такої війни змогли б збалансувати доходи і видатки.
Стратегічно ця допомога має підставу: Україна воює за ці країни, стримуючи російську агресію. Вони мають бути вдячні, що вдається тільки грошима і зброєю відкуповуватися, їхні люди не гинуть, на їхні міста не прилітають ракети.
Коли бойові дії закінчаться, сподіваємося – нашою перемогою, звичайно, тоді буде інша ситуація, але тоді і в нас буде набагато менше витрат. Витрати, наприклад, на утримання військовослужбовців можна буде скоротити. Натомість почнуть надходити гроші на відбудову. Це означає, що з цих грошей буде надходити імпортне ПДВ, зарплатні податки, податок на прибуток. Відповідно тоді ситуація з податками буде кращою, аніж зараз. У нас будуть великі надходження і виникне інша проблема: не допустити завищення реального обмінного курсу, як це було після Помаранчевої революції, що закінчилося кризою 2008 року.
Що стосується фіскальної проблеми, зараз ми насправді мало що можемо вдіяти. Підняти податки і без того в проблемній економіці – це буде крива Лаффера на негативному схилі й жодних надходжень воно не дасть.
Після завершення війни можна говорити про подальше зменшення оподатковування доходів за рахунок компенсації у вигляді податку на менш еластичну базу і базу, яку важче приховати, – землю, споруди, які на ній стоять. Дані статті податків треба модифікувати так, щоб їх враховували під час сплати податку на доходи. У такому разі фактично це буде податок на багатих людей – податок на нерухоме майно.
Оподатковувати доходи дуже багатих людей – велика проблема навіть у країнах з набагато кращою податковою культурою і роботою податкової. Таким чином буде непрямо оподатковано доходи заможних людей, а для людей, які живуть у звичайній квартирі, працюють зі сплатою всіх податків, це взагалі не підвищить податкового навантаження.
Що стосується загального напряму, нам треба дивитися на найбільш нагальну потребу, яка є у нас. А саме зменшувати дискрецію, бо це зловживання і корупційне, і політичне.
Тому найперше – це перехід до податку на виведений капітал. Разом із цим це уможливить велике скорочення штату податкової. Зараз половина інспекторів перевіряють фінансові результати, це найбільш складний, найбільш обтяжливий вид перевірок. Під час застосування податку на виведений капітал перевірки взагалі не потрібні, це реальні платежі, які не потребують таких перевірок. Тому реально варто зосередитися на перевірках найбільш ризикових операцій, таких як великомасштабні зовнішньоторговельні фінансові операції (офшори).
Нині унікальний момент, коли Україна найменше залежить від сплати податків. Якщо відбудеться зменшення сплати податків на 10%, то за звичайних умов це катастрофа. Зараз це не так, бо роль податків у фінансуванні державних витрат приблизно вдвічі менша, аніж за звичайних умов.