🤬🇪🇺🇺🇦Витрати країн Євросоюзу на себе та Україну. Оцініть пріоритети
Наприкінці лютого 2023 Євростат опублікував докладний звіт про загальні державні витрати у Європейському Союзі у 2021р. Вони становили 51,5% ВВП або €7475 млрд. ВВП ЄС-27 становив €14515 млрд. У 2020 частка держвидатків була ще вищою – 52,8% ВВП, але в абсолютних цифрах Держава витрачала на €364 млрд. менше – €7111 млрд. Розмір української економіки 2022 року до ВВП ЄС-27 2021р. становить ~0,9%. З урахуванням економічного зростання 2022р. частка буде ще меншою.
Найбільша стаття держвитрат ЄС у 2021р. - "соціальний захист". На неї пішло 20,5% ВВП або понад €1,5 трлн. На охорону здоров'я було витрачено 8,1% ВВП, підтримку економіки - 6,3% ВВП, загальні державні послуги – 6% ВВП (зовнішня політика, обслуговування держборгу), на освіту – 4,8% ВВП, громадський порядок та безпека - 7% ВВП, оборону – 1,3% ВВП, відпочинок, культуру та релігію – 1,2% ВВП, захист навколишнього середовища – 0,8% ВВП, житло, облаштування місцевих спільнот – 0,6% ВВП.
Порівняємо бюджетні витрати ЄС із тими ресурсами, які були обіцяні (не всі реально виділені та надійшли до України) нашій країні. Це переконлива ілюстрація реальних пріоритетів та переваг урядів країн Європейського Союзу.
Якби стаття «підтримка України» була б у загальному бюджеті країн ЄС, то вона посідала б передостаннє місце. Її обсяг становить 0,73% загальних державних витрат, або 0,38% ВВП. З урахуванням реальних грошей ця частка становить ~0,2% ВВП. Виходить, що навіть облаштування парків, велосипедних доріжок та місць відпочинку є важливішим, ніж підтримка України в кривавій геноцидній війні, яку веде нацистська Росія не лише проти України, а й усього Заходу.
Зверніть увагу на витрати країн ЄС на оборону. У 2021р. вони становили лише 1,3% ВВП чи €97,2 млрд. Це дуже небезпечне недофінансування критично важливої функції держави. Це найгрубіший прорахунок у розстановці пріоритетів країнами ЄС.
Сьогодні Україна, по суті, бореться за свободу та безпеку Європейського Союзу. Якби, не дай Боже, російська армія перемогла, вона б пронизала Євросоюз, як ніж олію. Коли десятиліттями ігноруєш оборону, перетворюєш армію на парадну бутафорію, гнобиш мужність і сміливість, чоловічу доблесть і силу, то на виході отримуєш беззахисну, беззубу, безхребетну територію. Вона вабить і спокушає варварів і потенційно може стати їхньою жертвою.
Україна не лише бореться за свою свободу та незалежність. Вона захищає Європу. Вона платить найвищу ціну, платить життям своїх героїв. У такій ситуації підтримка Європейським Союзом України – це знущання. Уявіть собі загін пожежників, який рятує вашу оселю. Пожежа величезна та небезпечна. У вас не вистачає засобів для гасіння пожежі, для порятунку місць, на які може перекинутися вогонь. А в цей час збентежена, тендітна дама «Європа» підносить вам склянку води: «Вгамуй спрагу, хоробрий солдате. І полів квітів поряд: вони також пити хочуть, вони нам теж потрібні для боротьби із глобальним потеплінням».
З урахуванням фатальних, найгрубіших прорахунків Євросоюзу вни просто зобов'язана збільшити допомогу Україні в 2023 році до як мінімум 1% ВВП, тобто до ~ €150–160 млрд. Це ніяка благодійність. Це є критично важливим фінансуванням оборони Євросоюзу, цінностей західної цивілізації. Ці гроші не повинні бути кредитами, а прямими трансфертами для ЗСУ та всіх тих інститутів України, які сьогодні ведуть криваву боротьбу за нашу та вашу свободу. Саме такою має бути переговорна позиція країни у Брюсселі та інших європейських столицях.
via Ярослав Романчук