Парадокс російського сировинного глухого кута.
В одному росіянському економічному каналі написали наступне:
"Парадокс российского сырьевого тупика.
Последнее десятилетие происходило перераспределение в пользу экспортного сектора: среднегодовые объёмы экспорта с 2013 года выросли на 15%, в то время как ВВП – только на 3% на фоне резкого сокращения инвестиций на 9%. Средняя заработная плата по текущему курсу составляла в 2013 году 940 долларов, а в начале 2023 года - около 750 долларов.
Модель роста за счёт наращивания экспорта сырья исчерпала себя уже в 2013 году".
І тут ми згадали, а які ж зарплати були в Україні за аналогічний період.
Станом на грудень 2013 року середня з/п в Україні складала 3619 грн - за курсом 8 грн/бакс це $452,3.
У січні 2022 (за місяць до війни) середня зарплата вже була 17 453 грн - за курсом на той період 28,78 грн/бакс це $606,42.
Тобто, у нас війна і окупація частини територій, купа інших проблем, але ми показували зростання і наближався той рік, коли б ми перевищили зарплати росіян (до речі, мінімалка у нас вище ніж на болотах - $196 проти $166).
Наша економіка поступово перебудовувалася. Розвивався агросектор, експорт в країни ЄС, ІТ (у у 2013 році було $1,8 млрд експортних доходів, а у 2022 $7,3 млрд).
Ми поступово виправляли хвороби совкового минулого і розвивалися, хоч і повільно. А кацапня переживала чергову хвилю деградації.