Економічні пріоритети у післявоєнній Україні [3/5]
Яким же чином можна вийти із ситуації, коли гроші для відновлення потрібні терміново, а передумов для приходу масштабних фінансових вливань немає і ще довго не буде? Варіант, який ми пропонуємо це один із можливих і, звісно, з’являться різні альтернативи. Але це початкова точка для обговорення самої суті проблеми.
❗️ Перше, що потрібно зробити – це створити хорошу кількісну систему моніторингу стану справ як в судовій, так і в правоохоронній системі. Щось по типу того, як це робить Світовий Банк тільки у більш розгорнутому вигляді.
Чому це важливо? В Західному суспільстві, ухвалення якісного закону і є індикатором рішення проблеми. У вас щось працює не так, ви розробляєте закон, ухвалюєте його і проблема вважається вирішеною. В умовах, коли закони не працюють (зламаний ‘передаточний’ механізм) ухвалення найбільш якісного закону не є гарантією, що щось зміниться.
Створення розгорнутої (у кількісних показниках) системи відслідковування що відбувається з верховенством права в країні - це буде зручний інструмент як для української сторони, так і для іноземних партнерів.
Щоб не було так, що одні антикорупціонери кажуть, що все працює добре, а інші кажуть, що все працює погано. Моніторингова система зекономить нам усім час та сили і направить увагу саме в ті точки, які не працюють. Також вона спростить нашу комунікацію з партнерами по питаннях фінансів.
❗️❗️ Друге, що потрібно зробити – це спростити усі адміністративні процедури, пов’язані з економічною політикою і в першу чергу це стосується податкового та митного адміністрування. Це рух дещо в іншу сторону по відношенню до адаптації sophisticated EU legislation, але в умовах нефункціонального rule of law це критично необхідно, щоб запустити економічний двигун.
Податкова система у нас працює на основі презумпції вини. В країнах, де працює верховенство права, усе побудовано на невідворотності покарання. Наша судова та правоохоронна система не здатні забезпечити невідворотність покарання, тому керівництво країни налаштувало фіскальну систему таким чином, що усі платники податків підозрюються у потенційному ухиленні і повинні доводити в найдрібніших операціях, що вони нічого не задумали лихого проти держави. Вважається, що це добре для наповнення бюджету, але це точно дуже погано для економічної активності. Сподіваюсь, тут зайвих пояснень не потрібно.
Тому потрібно спрощувати, щоб мінімізувати випадки, де чиновник та підприємець можуть по-різному трактувати одну і ту ж саму ситуацію. Бо в таких випадках їм потрібні послуги суду, а ці послуги у нас шкутильгають. Тому максимальне спрощення, щоб запустити економічний двигун.
❗️❗️❗️Третій крок – це зацікавити крупний приватний капітал. Бо питання спрощення – це здебільшого стосується малого та середнього бізнесу. А от крупний капітал спрощенням не здивуєш. З крупним приватним капіталом дві ключові точки – це страхування військових ризиків та захист від зловживань з боку чиновників (захист прав власності). По страхуванню ризиків вже ведеться активна робота. Ключове слово тут MIGA. А от по питанню захисту від чиновників, тих же самих правоохоронних органів, ми знову впираємось у відсутність верховенства права.
Розмірковуючи над цією дилемою ми з колегами вирішили запропонувати експериментальний підхід, який, можливо, з першого погляду читачам виглядатиме дивним. Проте, не поспішайте відмахуватись. Ось в цьому місці поверніться трохи вверх по тексту і ще раз перечитайте частину «Вихідні умови». Перечитали? Тоді рухаємось.
@costukraine