**📈Борг наприкінці 2022 року продовжував зростати, але не так швидко як очікувалося
**Останнім часом державний борг України стрімко зростає. З кінця 2021 року сума державного та гарантованого боргу в Україні зросла на 1586,14 млрд грн або в 1,6 рази – до 4258,2 млрд грн. В доларовому еквіваленті боргове навантаження збільшилось на $18,5 млрд до $116,44 млрд. Тільки за січень борг збільшився на 4,6% або ж на 185,36 млрд грн.
Крім того, влада планує збільшити державний бюджет ще на 532 млрд грн. Основним джерелом такого підвищення мають стати запозичення обсягом 420 млрд грн (решта – ПДФО та дивіденди від держпідприємств). Таким чином, обсяг державного та гарантованого боргу наприкінці 2023 року може наприкінці року сягнути 135% ВВП.
Зараз Україна отримує кредитування на пільгових умовах. Так, наприклад, в січні Україна отримала €3,5 млрд від ЄС із терміном погашення 35 років, та де-факто по нульовій ставці. Однак, треба зважати на те, що так буде не завжди.
Значне збільшення боргу обґрунтовується безпекою. Тим не менш різке підвищення боргу збільшує вразливість. В більшості випадків високі рівні боргу обмежують можливості органів державного управління підтримувати становлення економіки та інвестиційний потенціал приватного сектору в перспективі.
Крім того, останнім часом ринкова вартість запозичень на світовому ринку має підстави для зростання (необхідність збільшувати видатки на охорону здоров’я та оборону, рецесія). Досвід каже про те, що бюджетна політика стає менш ефективною коли на неї відреагують відсоткові ставки. Тобто збільшення видатків або ж скорочення податків будуть менше впливати на економічну активність та зайнятість та можуть збільшити інфляційний тиск.
Зростають побоювання стосовно боргової ситуації. Тому є необхідність плану адаптації податково-бюджетну політику. З іншого боку, борговий потенціал країни може бути покращений шляхом зміцнення інституцій, боргової політики, проведення адекватної політики та посилення підстав для економічного зростання.