​​Українська металургія під час війни

Минулого року Україна виплавила майже 6,3 млн тонн сталі, що становило лише третину від результату 2021 року. Причому більшу частину – 58% – виготовлено у I кварталі.

Зазнало втрат і виробництво прокату, яке скоротилось на 72% до 5,4 млн тонн. У світовому рейтингу Україна вибула із топ-15 найбільших сталевиробників, впавши з 14 у 2021 на 25 місце.

Одразу після початку військового наступу росії 24 лютого ключові українські сталеплавильні компанії оголосили про консервацію виробництва у Маріуполі, Запоріжжі, Кривому Розі, Дніпропетровській області. Впродовж декількох місяців виробники поступово відновлювали операційну діяльність.

Однак «Метінвесту» цього зробити не вдалося на двох заводах – Маріупольському МК ім. Ілліча та «Азовсталі», які у 2021 році забезпечили 40% виробництва сталі в країні – оскільки компанія втратила над ними контроль. Упродовж другої половини минулого року вцілілі підприємства продовжували роботу на знижених оборотах. 

За різними оцінками, у підсумку 2022 року українському ГМК вдалося вистояти на рівні 15-30% потужностей – у першу чергу за рахунок підтримки західних партнерів, які надали свої порти та знизили торговельні бар’єри для нашої продукції.

Представники галузі наголошують, що розширення «зернової угоди» на металургійну продукцію є чи не найголовнішим для створення можливості відновлення ГМК. Разом із тим експерти сумніваються, що порти вдасться відкрити до кінця війни, враховуючи труднощі в процесі перемовин навіть щодо постачання зерна.

Найбільш реалістичним сценарієм підтримки поки що є пролонгація дії знижених ставок мит на українську продукцію, про що говорять партнери у Великобританії та ЄС. 

Детально про те, як змінилися основні показники діяльності української чорної металургії і як держава разом із міжнародними партнерами намагалися підтримати одну з ключових галузей економіки, читайте у статті.

@vox_ukraine