Улюблена гра офісного планктону (і не тільки, іноді навіть цілком респектабельних людей) – «Хто наступний?»

Хто наступний міністр, наступний голова, прем'єр, директор департаменту, начальник відділу тощо.
Чому це так важливо у нашій країні? Тому що від близькості «до тіла» безпосередньо залежить можливість занять гарну посадою, заробити грошей на якійсь темі, або просто не надто напружуватися по роботі.

Найпопулярніша плітка, коли хтось обіймає якусь посаду: "Це ненадовго!"
Призначення тієї чи іншої фігури позначає певний розклад, а він ніколи не зможе влаштувати всіх. Тому що хтось хоче їсти, а хтось прямо-таки жерти!
І починається навушництво, мовляв ви людину поставили, за неї ручалися серйозні люди, а вона виявилася, скажімо так, егоїстичнішою, ніж ми думали.

Підходів до призначення на керівні посади в основному два:
1. призначення за політичною квотою, і тоді політична відповідальність лягає на політсилу чи постать;
2. призначення на відкритому конкурсі, і тоді політичну відповідальність не несе ніхто (ну не комісія ж з відбору).
Крім того, другий підхід ставить резонне питання про джерело легітимності.
Ну не може наша людина повірить, що хтось узяв і самостійно подав документи на конкурс, а тим більше, якщо його виграв. Ще одна гра: "Ви чиїх будете?"
А як тільки силовики зрозуміють, що особа, що виграла конкурс, м’яко кажучи «без даху», а просто «головастік», який розгадав усі тести і пройшов ордалії на співбесіді. Оооо!!!! Оце солодкий клієнт!

З іншого боку, якщо обрано підхід «конкурсний», то вище керівництво не повинно заважати і ставити завдання прямо протилежні зазначеним у нормативці.
Є така дивовижна футбольна команда "Динамо" (Київ), спортивні успіхи якої залишилися далеко в моїй юності. На сучасному етапі будь-яка зміна тренера нічого не дає. Команда може грати трохи краще або трохи гірше. Як казав Гаррі Лінекер «We were in between…»
Але кардинально нічого поміняти тренер не може - його просто найняли супроводжувати процес. Грубо кажучи, ти тренер – ось і тренуй! А у справи менеджменту та клубної структури не лізь! А лізтимеш, то ми тебе звільнимо.

Сьогодні Комітет податкової та митної політики рекомендував ухвалення за основу законопроекту 6490-д щодо перезавантаження митниці.
Він передбачає нову процедуру конкурсного відбору керівника митниці; конкурсна комісія складатиметься з 9 осіб, з яких 5 пропонуватимуть міжнародні організації; скасовується необхідність погодження з Мінфіном призначення та/або звільнення з посад керівників середньої ланки.

Оскільки політичну відповідальність за кадрові призначення у нас ніхто в країні нести не любить і не хоче, то конкурс із вирішальним голосом міжнародників схожий на єдиний варіант.
Безперечно, кадри – це добре! Але ж процедури, процедури!
Все-таки як на мене, це закон мирного часу. А у воєнний до цієї системи повинні зайти «термінатори» і зробити всю невдячну роботу. З тим, щоб у мирний час професійні люди, відібрані на конкурсах, займатися творенням.

@savarets_report